Правозахисники повідомляють про щонайменше 98 кримських політв’язнів, які перебувають у російських колоніях та слідчих ізоляторах і потребують невідкладної медичної допомоги. За даними Центру прав людини Zmina, утримувані українці стикаються з систематичним ненаданням лікування, що ставить під загрозу їхнє життя та здоров’я.
Серед тих, чий стан викликає особливе занепокоєння, — кримський татарин Аметхан Абдулвапов, який переніс інсульт у колонії в Ангарську та змушений просити родину надсилати ліки через відсутність препаратів у медчастині. Відомо також про численні проблеми зі здоров’ям у Ансара Османова, який скаржився на зубний біль і висипання на тілі, але так і не отримав належного огляду лікаря. Вадим Сірук потерпає від неякісних стоматологічних коронок, тоді як Енвер Халілаєв із пупковою грижею не може отримати операції до завершення суду.
Правозахисники нагадують, що з початку репресій у Криму після 2014 року українські політв’язні постійно стикаються з відмовами у наданні медичної допомоги. У 2023 році Zmina та партнери уклали так званий Список Гафарова-Ширінга — перелік в’язнів, які зазнали критичного погіршення здоров’я через відсутність лікування. Його назвали на честь Джеміля Гафарова та Костянтина Ширінга, які загинули у неволі.
У березні 2025 року стало відомо про смерть кримськотатарського в’язня Рустема Віратті у колонії Дімітровграда. Його здоров’я протягом двох років ув’язнення постійно погіршувалося, а права неодноразово порушувалися.
Єдиним, кого за останній час вдалося звільнити зі списку, став Наріман Джелял — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, нині посол України в Туреччині. Його було звільнено у червні 2024 року.
Правозахисники підкреслюють, що російська пенітенціарна система не здатна забезпечити політв’язнів належною допомогою, а в багатьох випадках навмисно ігнорує їхні потреби. На їхню думку, єдиним реальним рішенням залишається повернення українських бранців додому.
Читайте також: Мінсоцполітики та IREX передають соцфахівцям планшети для підтримки сімей полонених