Попри ухвалену постанову Кабміну №767, яка передбачає компенсації за зруйноване житло, багатьом українцям не вдається потрапити до списків отримувачів: військові адміністрації трактують умови постанови суперечливо, а суди не забезпечують виконання рішень.
Про це йдеться у статті “Дім знищено, а компенсації немає вже 12 років” видання ZN.ua.
Медіа наводить історію 72-річної Ганни Лашкевич — однієї з тисяч українців, які втратили дім через війну. Її будинок у селищі Піски біля Донецького аеропорту був знищений російськими обстрілами ще у 2014 році. Відтоді жінка живе з онуком в орендованій квартирі у Нововолинську та намагається отримати компенсацію за зруйноване житло.
“Історія Ганни — це історія тисяч переселенців, у яких війна відібрала все. Але не віру й рішучість боротися за своє законне право. Держава зобов’язана не тільки захищати цілісність і кордони, а й берегти тих, хто постраждав від міжнародних злочинів та потребує захисту”, – зазначає медіа.
В матераілі зазначено, що складність отримання компенсації за зруйноване житло полягає не лише в бюрократії, а в тому, що сама система не працює як цілісний механізм. Люди, які втратили домівки через війну, змушені роками доводити очевидне — що їхнє житло знищене, що вони мають право на допомогу, і що держава зобов’язана це забезпечити. Але навіть після судових рішень, підтверджених документів і звернень до органів влади, вони стикаються з відмовами, перекиданням відповідальності між міністерствами та відсутністю фінансування. У деяких випадках компенсацію просто нікому виплачувати — відповідальний орган ліквідовано, а новий не створено.
Читайте також: «єОселя» втратила свою ефективність для тих, кому вже потрібно житло