Оновлення Моніторингової місії ООН з прав людини фіксує у липні 2025 року щонайменше 1 674 постраждалих серед цивільних, з них 286 загиблих і 1 388 поранених, що є найвищим місячним показником від травня 2022 року та на 22,5% більше, ніж у липні 2024 року. Переважна більшість випадків зафіксована на підконтрольній уряду території, інциденти сталися щонайменше у 18 областях та у Києві.
ukraine-protection-of-civilians-in-armed-conflict-july-2025_ukrЧитайте також: Гендерні аспекти у відбудові суспільства після війни в Україні
Липневий стрибок і порівняння з попередніми місяцями
Збільшення кількості жертв між червнем і липнем зумовлене насамперед інтенсивним застосуванням авіабомб. За місяць саме ця зброя спричинила щонайменше 276 постраждалих, тоді як у червні їх було 114. Водночас удари ракетами дальнього радіуса дії та баражувальними боєприпасами зменшилися приблизно на п’яту частину проти червня, однак залишилися головною загрозою у великих містах і становили майже дві п’ятих усіх втрат серед цивільних. Короткодіючі безпілотники стали другою провідною причиною, на них припадає майже чверть усіх жертв.
В Україні зросли гуманітарні потреби. Огляд звіту ООН за серпень
Географія уражень і характер ризиків
Переважно 98% зафіксованих жертв припадає на території, підконтрольні уряду України, що підкреслює спрямованість атак на населені пункти поблизу лінії фронту та у глибині країни. Ударні хвилі торкнулися столиці й обласних центрів, а також менших громад уздовж лінії зіткнення, де поєднання авіаударів і атак безпілотників посилює ризики для цивільної інфраструктури, транспорту, медзакладів і місць компактного проживання. Для громад це означає тривалий вплив на доступ до послуг і необхідність регулярних релокацій у межах областей.
Навчальний рік 2025 в Україні — дистанційне навчання, нові стандарти та зміни для шкіл
Показові події липня
Липень позначився серією ударів із великим числом постраждалих. На початку місяця дві ракети влучили в населений пункт у Дніпропетровській області, спричинивши двозначну кількість загиблих. Київ зазнав масштабних комбінованих атак 4 та 31 липня; останній удар став для міста найсмертоноснішим від початку повномасштабного вторгнення, із десятками загиблих включно з дітьми та понад сотнею поранених, а деякі родини втратили одразу кількох членів. Також фіксувалися удари по медичних закладах, випадки ураження пасажирського транспорту, а ще атака на виправну колонію в Запорізькій області з великою кількістю загиблих і поранених серед ув’язнених. У Харківській області обстріл цивільної черги за водою призвів до численних жертв, що ще раз окреслило небезпеку для базових послуг у прифронтових громадах.
Читайте також: «Почуваються небезпечно» — стан захисту в Україні за підсумками опитування червня 2025
Наслідки для гуманітарної відповіді
Зростання уражень у містах і на прифронтових територіях означає подальший тиск на екстрену медичну допомогу, евакуаційні та релокаційні заходи, забезпечення водою, енергією та засобами гігієни. Для планування на найближчі місяці ключовою є готовність громад до повторюваних комбінованих атак і до швидкого відновлення критичної інфраструктури, включно з укриттями, лікарнями та об’єктами забезпечення життєдіяльності. Дані липня допомагають гуманітарним і державним акторам визначати локальні пріоритети — від посилення захисту цивільних до адаптації логістики допомоги в умовах зростання ризиків.
Читайте також: Фінансування гуманітарної допомоги в Україні покрило лише третину потреб
