Повномасштабне вторгнення Росії з 2022 року посилило гендерну нерівність, яка вже існувала в Україні. У 2025 році розрив у зарплатах між чоловіками та жінками досяг 41%, що пов’язано з масовим переміщенням населення, втратою робочих місць і змінами в економіці. Жінки, становлячи 54% населення, займають лише 20,8% місць у парламенті, а війна поглибила цю диспропорцію через збільшення навантаження на догляд за родиною та обмежений доступ до ресурсів. Чоловіки, мобілізовані на фронт, стикаються з психологічними травмами, які впливають на сімейні ролі, тоді як жінки часто беруть на себе економічну відповідальність. Ці зрушення вимагають інтеграції гендерного підходу в плани відновлення, щоб уникнути закріплення стереотипів і забезпечити стале суспільство.
Читайте також: Гендерний баланс в українських медіа. Тенденції та виклики
Роль жінок у процесах відновлення громад і економіки
Жінки активно керують відновленням на місцевому рівні, організовуючи ініціативи з відбудови інфраструктури та підтримки переселенців. У 2025 році програми на кшталт “Сади перемоги” демонструють, як жіноче лідерство сприяє гендерно-інклюзивному розвитку, поєднуючи екологічні проєкти з економічним відновленням. За даними UN Women, жінки очолюють більшість гуманітарних зусиль, але стикаються з бар’єрами в доступі до фінансування та прийнятті рішень. У конференціях з відновлення, як URC 2025 у Римі, підкреслюється необхідність їхньої участі не лише в гендерних панелях, а й у загальних дискусіях про економіку та інфраструктуру. Це дозволяє інтегрувати потреби жінок у плани, такі як відновлення освіти та охорони здоров’я, де війна призвела до подвійного гендерного розриву в оплаті праці.
Читайте також: Подолання гендерного розриву: Кроки до рівноправності в оплаті праці
Виклики для чоловіків і гендерні стереотипи в післявоєнному контексті
Війна вплинула на чоловіків через масову мобілізацію, що призвело до зростання випадків домашнього насильства та психологічних проблем. У 2025 році ветерани-чоловіки часто стикаються з економічним насильством у родинах, де стигма перешкоджає відкритому обговоренню. Гендерні стереотипи посилюють тиск: чоловіки очікують ролі “захисників”, але поранення чи демобілізація може зруйнувати сімейну структуру. Нова редакція закону про військову службу обмежує звільнення для виховання дітей лише жінками, закріплюючи нерівність. Це вимагає перегляду ролей, щоб чоловіки могли брати участь у догляді за дітьми без втрати статусу, сприяючи балансу в суспільстві.
Читайте також: “Захист України” для всіх: у школах скасували гендерний розподіл на уроках
Гендерночутливі ініціативи та політики відновлення
Україна впроваджує гендерний мейнстрим у відновленні, як у Плані дій для євроінтеграції та Індексі гендерної рівності 2025 року. Альянс з гендерно-відповідального відновлення, запущений у 2025-му, моніторить громади, перевіряючи врахування потреб чоловіків і жінок у відбудові. Рекомендації для URC 2025 включають інтеграцію гендеру в усі формати конференцій, з фокусом на освіту, кар’єрний розвиток і протидію насильству. Міжнародні партнери, як UNDP, підтримують програми, що адресовані інклюзивному відновленню, аби війна не обернулася регресом для рівності.
Читайте також: ООН Жінки в Україні: стартувала програма для подолання гендерного розриву в оплаті праці
Шлях до стійкого суспільства через гендерну рівність
Відбудова України у 2025 році залежить від гендерного балансу, де рівність стає основою для економічного зростання та соціальної стабільності. Ігнорування цих аспектів ризикує закріпити нерівність, тоді як інтеграція потреб обох статей у плани відновлення, як у Національній стратегії гендерної рівності до 2030 року, забезпечить ефективне використання ресурсів. Медіа та громадські організації відіграють ключову роль у висвітленні цих тем, аби суспільство бачило повну картину викликів і успіхів.
Читайте також: Гендерна рівність — це утопія? З якими проблемами досі зустрічаються жінки та що з цим робити
