У першій половині 2025 року гуманітарні потреби в Україні зросли на тлі ескалації обстрілів і авіаударів: станом на 30 червня План гуманітарних потреб і реагування вимагав $2,63 млрд, тоді як отримано було лише $829 млн — близько 31% від необхідного, залишаючи дефіцит близько $1,8 млрд. Загострення бойових дій у червні призвело до найвищого за три роки місячного рівня цивільних жертв і одночасно посилило потребу в медичній допомозі, житлі та речах першої потреби.

Читайте також: Життя, адаптація і плани на повернення. Як живуть українці за кордоном

Ескалація й людські втрати

У червні сплеск ракетних ударів і застосування безпілотників супроводжувався значним зростанням кількості постраждалих серед цивільного населення. Моніторингова місія ООН зафіксувала 232 загиблих і 1 343 поранених мирних мешканці за місяць, що відобразилося і на роботі закладів охорони здоров’я. Також ВООЗ підтвердила 47 випадків ураження медичних установ, персоналу або пацієнтів у червні проти 37 у травні. Через руйнування домівок, шкіл та лікарень багато громад змушені терміново шукати медичної допомоги, тимчасового проживання та правового захисту.

Масштаби допомоги та її пріоритети

Гуманітарні партнери надали принаймні один вид допомоги 3,6 млн людей у січні-червні 2025 року, скерувавши основні зусилля у прифронтові регіони. Серед наданих послуг найбільше охоплення було у сфері водопостачання, санітарії та гігієни (понад 2,1 млн осіб), продуктового забезпечення та сільськогосподарської підтримки (1,1 млн), медичній допомозі та постачанню медичних виробів (понад 900 тис.), а також соціально-правовому захисті (650 тис., включно з 328 тис. дітей, батьків і опікунів). При цьому близько 217 тис. людей отримали багатоцільову грошову допомогу, а майже 460 тис. — матеріали для ремонту й непродовольчі товари. Такі кластери допомоги визначено пріоритетними у переглянутому Плані гуманітарних потреб.

Читайте також: “Українці вражають своєю стійкістю” — інтерв’ю з представником Шведського Червоного Хреста Даніелем Валліндером

Фінансування, донори та перерозподіл пріоритетів

Через суттєве скорочення ресурсів гуманітарні організації були змушені переглянути пріоритети й концентруватися на найгостріших потребах — допомозі прифронтовим громадам, евакуйованим і найбільш вразливим переселенцям, екстреному реагуванні після обстрілів. Станом на кінець червня 2025 року фінансування за кластерами було нерівномірним: деякі сектори, зокрема житло й непродовольчі товари, сектор охорони здоров’я та водопостачання отримали часткове покриття, тоді як інші залишалися значно недофінансованими. Основні донори, зазначені у звіті, серед інших — США, Німеччина та Європейський Союз, а також низка європейських держав і приватних фондів; їхній внесок дозволив забезпечити частину програм, але загального розриву це не покрило.

Безпека гуманітарної діяльності та логістичні виклики

Небезпека й обмеження доступу продовжували ускладнювати доставляння допомоги: у травні та червні задокументовано 36 безпекових інцидентів, які перешкоджали наданню допомоги, особливо в Донецькій та Харківській областях. Попри ризики, гуманітарні конвої в період з початку року доставили продукти, ліки та засоби гігієни майже 34,5 тис. мешканцям прифронтових громад у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях; це свідчить про продовження операцій у складних умовах, але також підкреслює вразливість ланцюгів постачання.

Читайте також: Швейна рота. Як дві волонтерки створили найбільший рух із виготовлення адаптивного одягу

Підготовка до осінньо-зимового періоду 2025–2026

Щоб відповісти на очікуване загострення потреб у холодну пору року, Гуманітарна команда країни представила окремий План реагування на осінньо-зимовий період 2025–2026 років. Для реалізації цього плану потрібно залучити додатково 277,7 млн дол. США, що має забезпечити багатосекторну підтримку для близько 1,7 млн найбільш вразливих людей у період з жовтня 2025 року по березень 2026 року. Наявний дефіцит фінансування нині значно ускладнює підготовку до опалювального сезону, особливо в громадах, близьких до лінії фронту.

Ризики та короткий прогноз

Збереження високого рівня атак на цивільну інфраструктуру та одночасний фінансовий дефіцит означають, що гуманітарні партнери будуть змушені і надалі коригувати спектр та масштаби послуг, зосереджуючись на життєво необхідних заходах. Нерівномірність фінансування між кластерами, обмеження доступу в окремих регіонах і зростання потреб у зимовий період підвищують ймовірність того, що частина вразливих груп залишиться без допомоги, якщо не буде значного припливу ресурсів. Одночасно поточні зусилля щодо підтримки водопостачання, охорони здоров’я та продовольчої безпеки дозволили пом’якшити частину негараздів, але без додаткового фінансування темпи реагування можуть уповільнитися.

Читайте також: Сталий, але вразливий. Яким побачили громадянський сектор в Індексі ОГС 2024