В окупованому Донецьку поглиблюється дефіцит води — мешканці отримують її лише раз на три дні, а підвезена вода не покриває потреб навіть частково. Якість водопровідної води викликає занепокоєння, її не рекомендують вживати. Тим часом у місті скорочують графіки подачі води, закривають пункти розливу та обмежують обсяги споживання.
Наприкінці липня в так званому “уряді днр” ухвалили рішення про нові обмеження. У Донецьку та Макіївці воду подають лише по чотири години раз на три дні. В інших населених пунктах ситуація трохи краща — вода з’являється раз на два дні. Окупаційна адміністрація пояснює це спекою та обмілілими водосховищами. Водночас чиновники не приховують, що намагаються зберегти залишки води для майбутнього опалювального сезону.
Читайте також: Мікропластик у Дунаї. Що показало велике дослідження та до чого тут Україна
Мешканці Донецька масово скаржаться в соцмережах: якість води низька, а її тиск недостатній навіть у визначені години подачі. Пункти розливу питної води працюють з перебоями, а в тих, що відкриті, шикуються довгі черги. Іноді вода закінчується вже за першу годину.
Усе це посилило нове обмеження: лідер угруповання “днр” денис пушилін встановив граничну ціну на питну воду — 3,50 рубля за літр. Але підприємцям не запропонували жодної компенсації, тому багато хто відмовився працювати за збитковими умовами. Як наслідок — частина пунктів закрилась.
Крім обмежень за часом, окупаційна влада планує скоротити і сам обсяг води, доступної мешканцям. Їх звинувачують у “надмірному споживанні”. На тлі загострення ситуації жителі міста записують звернення до влади РФ, просячи забезпечити їх базовими потребами — навіть у таких зверненнях беруть участь діти.
Проблеми з водопостачанням у Донецьку тривають ще з 2014 року. За понад десятиліття окупації місцева адміністрація не спромоглася вирішити критичну ситуацію. В окремих районах воду підвозять у цистернах через технічну неспроможність подати її централізовано. Обладнання, яке могло б вирішити цю проблему, “уряд днр” просить у російських регіонів.
Окупанти також розпочали будівництво водогонів з Вуглегірського та Павлопільського водосховищ. Проте точні строки реалізації проєктів та гарантії ефективності не розголошують. Натомість публічно звинувачують Україну у “водній блокаді”, пояснюючи нею перекриття каналу “Сіверський Донець — Донбас”.
Читайте також: Українці усиновили майже 600 дітей за пів року
Реальність інша: канал перестав працювати через бойові дії. Його конструкції були пошкоджені обстрілами. До руйнувань долучились і самі окупанти — зокрема, у 2025 році в Часів Ярі вони підірвали частину труб, аби створити проходи для військової техніки.
Після втрати доступу до каналу окупаційна влада взялась за новий проєкт — водогін “Дон — Донбас”. За кілька місяців будівництва задіяли тисячі людей і техніки. Влада обіцяла, що це вирішить проблему з водою. Проте водогін виявився неефективним: він забезпечує лише половину необхідного обсягу. Крім того, проєкт був реалізований із суттєвими технічними порушеннями, а частину коштів було вкрадено. Один з кураторів будівництва — заступник міністра оборони рф тимур іванов — отримав тюремний строк за корупцію.
Результат — обміління ключових водосховищ та подальше погіршення ситуації з водопостачанням. У “днр” заявляють, що зараз подають лише третину від необхідного обсягу води. У середньому це 252 тисячі кубометрів на добу замість 850 тисяч.
До причин дефіциту місцева влада додає ще погодні фактори — посушливу зиму, нестачу дощів і спеку. Також фіксується величезна кількість втрат води через пориви на трубопроводах, яких ніхто не ремонтує. Понад 100 аварій на добу — такий результат десятирічної безгосподарності.
Наразі влада на окупованій території не пропонує жодного реального рішення. Всі зусилля спрямовані на виправлення наслідків неякісного будівництва та проєктів, що не принесли результату. Причиною нинішньої кризи в Донецьку стали не блокади, а роки системної бездіяльності окупаційного режиму.
Читайте також: За добу на Донеччині евакуювали понад 650 людей
