Повномасштабне вторгнення Росії стало викликом для всього світу, і особливо — для гуманітарної системи. У цьому інтерв’ю Даніель Валліндер, представник Шведського Червоного Хреста в Україні, ділиться власним досвідом роботи в гуманітарному секторі, баченням ключових пріоритетів Шведського Червоного Хреста, співпрацею з Українським Червоним Хрестом, а також тим, чого Європа може навчитися в України.
Професійний шлях
Як ви потрапили до Шведського Червоного Хреста?
Я приєднався до Шведського Червоного Хреста приблизно 11 років тому, відразу після закінчення магістратури з міжнародного розвитку та менеджменту. Сектор гуманітарної допомоги — конкурентний, тому я подавався на всі вакансії, які тільки міг знайти. Мені пощастило отримати початкову посаду в ШЧХ, і от вже 11 років я тут. Спочатку я не так багато знав про Червоний Хрест, але зараз дуже ціную наш мандат і фундаментальні принципи.
Які ключові моменти сформували вашу кар’єру?
Я працював у Бангладеші в найбільшому таборі біженців світу — у Кокс-Базарі. Це був визначальний досвід. Також я працював у Північній Кореї та як операційний менеджер Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Румунії у 2022 році, підтримуючи українських біженців. Це й стало однією з причин, чому я захотів працювати в Україні. Я переїхав у січні 2025 року.
Читайте також: «Місцеве самоврядування — це фронт» — як ОТГ ведуть відбудову України
Пріоритети та напрями діяльності
Які головні пріоритети Шведського Червоного Хреста в Україні?
Наш основний пріоритет — підтримка Українського Червоного Хреста. Ми працюємо у Сумській області, а також нещодавно почали діяльність у Херсоні та Одесі. Пріоритетними напрямками є захист гендерної інклюзії, ментальне здоров’я та психосоціальна підтримка. Також важливо залучати нове фінансування, оскільки потреби в Україні залишаються значними.
Яке значення має підписаний меморандум між ШЧХ і УЧХ?
Цей документ засвідчує солідарність і підтримку між організаціями. Шведський і Український Червоний Хрест підтримують одне одного. Ми надаємо фінансову і технічну допомогу, а УЧХ ділиться досвідом реагування на війну. Меморандум — це етап довготривалого партнерства, яке не завершиться у 2030 році.
Читайте також: Ринок нерухомості Києва. Ціни, тренди, єОселя та вплив ВПО
Психосоціальна підтримка та медичні послуги
Які нові інструменти з ментального здоров’я впроваджує Шведський Червоний Хрест?
У Швеції ми маємо центри для постраждалих від тортур і травм. В Україні ми співпрацюємо з МКЧХ для тренінгів медиків і допомоги звільненим військовополоненим. Особлива увага приділяється підходам з акцентом на громадах. Український Червоний Хрест тут наш важливий партнер.
Який вплив мають мобільні медичні бригади та загони швидкого реагування?
Це — рятівники життів. У Сумській області я бачив, як волонтери виїжджають на місця атак, евакуюють людей, рятують і надають допомогу. Багато з них працюють з великим ризиком для себе. Те саме стосується мобільних медичних бригад, які допомагають ізольованим літнім людям у віддалених селах.
Читайте також: «Ми — штурмани, а водій — Український Червоний Хрест». Інтервʼю з Майклом Крамером про гуманітарну місію Швейцарії в Україні
Локалізація та залучення громад
Як ви оцінюєте локалізацію гуманітарних проєктів?
Локалізація — це ключ. Саме місцеві громади найкраще знають свої потреби. Український Червоний Хрест уже працює локально, але ми, як партнери, маємо робити більше для передачі відповідальності на місця.
Яке значення має просвіта щодо мінної небезпеки?
Україна — одна з найбільш замінованих країн. Важливо не лише розмінування, а й навчання. Особливо дітей. Міни можуть виглядати як іграшки. Добре, що волонтери Українського Червоного Хреста знають, як правильно пояснити ризики, використовуючи візуальні матеріали й вправи.
Читайте також: «Ваші сусіди — перші рятівники» — Магалі Мурлон про локалізацію допомоги та стійкість громад
Кліматичні підходи та співпраця з донорами
Як гуманітарний сектор реагує на кліматичні виклики?
Навіть під час війни потрібно мінімізувати вплив на довкілля. У Шведському Червоному Хресті ми підтримуємо зелене будівництво, зокрема тимчасове житло з дерева в Сумах. Важливо планувати на майбутнє — не шкодити екології, впроваджувати екодрайвінг, розумно використовувати ресурси.
Як залучають підтримку шведської громадськості?
Завдяки медіа. Україна постійно в новинах у Швеції. Ми використовуємо як соцмережі, так і традиційні медіа для інформування про результати роботи й потреби. Але втома донорів — реальна загроза.
Як координується політика з урядом Швеції?
Ми організовуємо візити наших високопосадовців на місця. Це найкращий спосіб показати реальні потреби. У Сумах ми зустрічалися з ВПО, які отримують допомогу. Такі особисті історії мають сильний вплив на політичні рішення.
Читайте також: Яке майбутнє в українців за кордоном? Досвід громади у Швеції
Досвід України як приклад
Чого Європа може навчитися в України?
Багато чого. Як мобілізувати волонтерів, працювати з владою, адаптуватися до надзвичайних ситуацій. Український Червоний Хрест уже передає цей досвід, і ми дуже вдячні за це.
Що ви хочете сказати українцям?
Я переїхав у січні й вражений вашою стійкістю. Удень Київ живе на повну, а вночі — підтримує одне одного. Українці неймовірно гостинні. Працювати з вами — честь і задоволення. Дуже дякую.
Читайте також: “Безпека — це спільна справа”. Інтервʼю з Тетяною Нехайчук про громади та їх участь в системі цивільного захисту
