Лісова наглядова рада FSC (Forest Stewardship Council) провела круглий стіл на тему “Деревина у відбудові та розвитку України: державна політика, регулювання та цілі зеленого відновлення”. На ньому зібрали представників органів влади, наукових установ та неурядових організацій, міжнародних донорів, девелоперів та архітекторів. Обговорили потенціал деревини у зеленій відбудові та розвитку України за умов сучасних викликів.
Сильні сторони деревного ресурсу в Україні – великий виробничий потенціал, доступ до коштів західних донорів та кредиторів, шлях до декарбонізації будівельного сектору, а також намір державної влади підтримувати вітчизняне виробництво. Але ці переваги наштовхуються на перешкоди, зокрема законодавчі бар’єри. Також українські компанії мають замало досвіду у дерев’яному будівництві в міському середовищі. До приклад, в Греції будують 9-поверхові будинки з дерев’яними конструкціями в основі. Натомість в Україні заборонено використовувати деревину для будівництва будівель вище за три поверхи.
Рятівний мораторій
Заступник голови економічного комітету, Дмитро Кисилевський нагадав, що у 2016 році в Україні запрацював мораторій на експорт лісу. Він зупинив варварську вирубку Карпатських лісів. Протягом 2016-2023 років обсяги вирубки лісу скоротилися на 30%. Також завдяки мораторію збільшилася ефективність переробки – дерев’яні панелі, плити, будинки тощо. Відтак деревообробна галузь стала однією з найбільш інвестиційно привабливих на українському ринку.
У такому стані галузь зустріла повномасштабне вторгнення. Однак відтоді ситуація змінилася – деревина стала матеріалом для фортифікаційних споруд. Також суттєво погіршилася екологічна ситуація – частина лісів фактично знищена через бойові дії, наприклад Серебрянський ліс на Донеччині, або ж забруднена мінно-вибуховими пристроями. На думку Дмитра Кисилевського мораторій потрібно продовжити ще щонайменше на 10 років – поки ми розмінуємо і відновимо ліси.
“Зелений” ресурс відбудови
Щодо відбудови країни, потрібно задатися питанням, як саме ми хочемо її відбудовувати. Важливо – чим більше ми використовуватимемо саме українських матеріалів у відбудові, тим більше шансів залишити країну живою, підтримати економіку.
У контексті зеленого відновлення деревина може бути замінником інших, екологічно нестійких матеріалів у несучих конструкціях. Стратегічне питання – як відновити ресурс деревини, бажано з надлишком.
Наталія Козуб з Урбаністичної коаліції “Розквіт” зазначила, що в українських виробників є проблеми з нормами, законодавством, сертифікацією – на деякі матеріали з дерева в Україні немає сертифікації. Інколи через це простіше закуповувати деревину в Польщі, адже без використання сертифікованої деревини неможливо отримати сертифікацію будівлі як зеленої.
Відкритим залишається питання, чи будь-яке застосування деревини можна вважати рухом у напрямку зеленої відбудови? Важливо розуміти, що попри потреби відновлення, деревина – це вичерпний ресурс. На відновлення лісів потрібен час, тому в першу чергу необхідно використовувати усі природні ресурси, не тільки деревину.
