Цього літа в Україні спостерігають активізацію сезонної фази розвитку саранових. За інформацією ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, особливо активно масово поширюються марокканська сарана (Dociostaurus maroccanus) та італійський прус (Calliptamus italicus). Ці стадні види пошкоджують листя, стебла й квітки різних культур і можуть під час перельотів майже повністю знищити посіви: за свідченням фахівців, втрати врожаю іноді сягають 25–100%. Масове розмноження комах цього року сприяють аномальні погодні умови: надзвичайна спека, дефіцит опадів та пересушений ґрунт створили «ідеальні умови для масового розвитку саранових». У деяких південних регіонах, зокрема на Херсонщині, вже введено особливий режим захисту рослин через швидке поширення марокканської сарани та італійського пруса.
Після перших повідомлень про великі скупчення сарани на півдні України місцева влада та аграрії посилено моніторять поля і пригнічені землі. Так, у Кушугумській громаді Запорізької області зафіксовано зони підвищеної активності перелітних шкідників – до 80 імаго на 1 кв. м. Експерти відзначають, що сарана може мігрувати на десятки кілометрів за добу, особливо по відкритому степу під час сильних вітрів. Уже зараз у Держпродспоживслужбі попереджають: північніше – у центральних областях – ситуація може різко погіршитися. Зокрема, Полтавщина, яка межує із Запорізькою та Дніпропетровською областями, цілком може опинитися «на шляху розселення» перелітних саранових. Наразі в області жодних вогнищ шкідників не виявлено, але фахівці закликають аграріїв бути особливо пильними – осередки сарани можуть з’явитися будь-якої миті.
Читайте також: Екологічні наслідки війни Росії проти України
Актуальна ситуація: регіони під загрозою
Заступник голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський у нещодавньому інтерв’ю підтвердив, що наймасовіше поширення сарани фіксують у південних і прифронтових регіонах – Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській та Одеській областях. Там у липні вже введено особливі режими захисту рослин і активно проводяться обстеження полів і низинних ділянок біля фронту. Спалахи трапляються щороку, але саме війна та занепад прилеглих територій значно поглибили проблему.
Читайте також: Військові дії в України: екологічні наслідки та заклики
Причини нашестя: війна, клімат і руйнація екосистем
Головна причина нинішнього нашестя – комплексний вплив підвищеної температури, кліматичних змін, а також наслідки зруйнованих екосистем поблизу фронту, зокрема Каховської ГЕС. Чайковський зазначає, що через обстріли птахів, які є природними ворогами сарани, на цих територіях практично немає, тоді як комахи розмножуються і мігрують безперешкодно. Він неодноразово підкреслював: «Нашестя сарани – наслідок екоциду Росії проти України, а також проти довкілля у глобальному масштабі».
Читайте також: Екологічна загроза у Чорному морі: поширення мазуту після аварії танкерів
Основні види і шкідлива активність
Серед перелітних саранових України найнебезпечнішими є стадна марокканська сарана та італійський прус. Обидва ці види є широкими поліфагами й атакують більшість польових культур. Експерти відзначають, що сарана типовий поліфаг, яка насамперед шкодить злаковим культурам – пшениці, кукурудзі, просу, сорго, а також очерету і бобовим. На культурних посівах вона об’їдає всі надземні частини рослин, на зернових відгризає колоски і може поїдати навіть соковиті плоди. Завдяки такій пристрасті до зернових і широкому ареалу харчування сарана здатна стрімко знищувати врожай, особливо на неорних угіддях, пасовищах, вздовж доріг та лісосмуг.
Обидва шкідники мають схожі біологічні особливості. Марокканська сарана, наприклад, утворює жовтуваті зграйні фази із довгими прозорими надкрилами та смугастими задніми ногами. Італійський прус варіює від сіро-бурого до зеленувато-бурого кольору і теж віддає перевагу сухим відкритим місцям – степам, схилам, узбіччям доріг та навіть покинутим кар’єрам. Обидва види збираються у величезні групи: личинки формують «куліги» або площі масового живлення, дорослі імаго – зграї, які здатні мігрувати на дуже великі відстані. У разі епіфітотій комахи здатні долати десятки кілометрів на добу; за сильного вітру відомі випадки, коли зграйні стада пересувалися більше ніж на 200 км протягом однієї доби.
Читайте також: Директорка Greenpeace Україна Наталія Гозак: “Після війни має залишитися країна, придатна для життя наступних поколінь”
Масштаби шкоди і міграція
За оцінками фахівців, уже зараз на півдні України виникають осередки з надзвичайно високою чисельністю саранових. Якщо не вжити своєчасних заходів, навіть кілька таких вогнищ можуть знищити значні частини врожаю. Комахи не лише поїдають молоді рослини повністю – наприклад, падалицю та бур’яни – але й на зріючих культурах перегризають стебла, через що постраждалі посіви виглядають «скошеними» або «битими градом». За таких обставин втрати можуть сягати критичних значень: як вказували у Держпродспоживслужбі, комахи здатні знищити від 25% до 100% урожаю при швидкому міграційному поширенні. Тому кожен зареєстрований осередок гранично небезпечний.
Щоб локалізувати шкідника, аграрії та фітосанітари планують систематичні обстеження у вразливих місцях. Рекомендують уважно перевіряти поля і неорні землі, луки, пасовища та смуги уздовж водойм, особливо після сходу сонця (до 9:00) або ввечері (після 18:00) – у той час сарана зазвичай відносно спокійно сидить на рослинах. Виявлені личинки або купи шкідників слід одразу знищувати хімічними засобами захисту рослин. Загалом за масового виходу личинок першого віку хімію застосовують за досягнення щільності кілька екземплярів на квадратний метр (близько 2–5 штук стадного виду або 10–15 нестадного виду на м²). Боротьбу зі стадами треба провести на ранній стадії розвитку личинок (до третього–четвертого віку), поки комахи ще не окрилилися. Рухливі «куліги» молодих саранових обробляють на ділянці за 200–250 м попереду від головного фронту зграй, проводячи обприскування по спіралі, що охоплює всю ширину скупчення. Обробки бажано проводити вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах, і тільки зареєстрованими в Україні інсектицидами.
Читайте також: Мікропластик у Дунаї. Що показало велике дослідження та до чого тут Україна
Законодавчі вимоги і дії в разі виявлення
Українське законодавство у сфері захисту рослин передбачає обов’язок своєчасно реагувати на нові загрози. Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону «Про захист рослин», усі підприємства, організації та громадяни зобов’язані регулярно проводити обстеження своїх посівів, угідь і насаджень, а у разі виявлення шкідливих організмів – інформувати державні органи. Тобто виявлені осередки перелітної сарани необхідно терміново повідомляти місцеві служби охорони рослин.
Наслідки бездіяльності можуть бути катастрофічними: затягування з реагуванням призводить до стрімкого розповсюдження сарани та масових втрат урожаю. Фахівці наголошують – саме завдяки швидкій локалізації вогнищ та своєчасному застосуванню дозволених засобів захисту можна уникнути «сценарію Херсонщини» і зберегти стабільність аграрного сезону.
Читайте також: Фінансування громадських організацій України – виклики та шляхи вирішення
