Як змінилася роль громад під час Великої війни? Чому саме на місцях вирішується, як виглядатиме повоєнне відновлення? Та хто допомагає громадам не зламатися попри виклики? Про це говоримо в інтерв’ю з виконавчим директором Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад Тарасом Добрівським.
Читайте також: Ринок нерухомості Києва. Ціни, тренди, єОселя та вплив ВПО
Місія асоціації
– На сайті Асоціації об’єднаних територіальних громад зазначено, що вона створена для поширення кращих практик управління громадами та захисту їхніх інтересів. Як би ви простими словами описали, чим зараз займається Асоціація та яку роль вона відіграє в житті громад?
– Всеукраїнська асоціація об’єднаних територіальних громад створена в результаті реформи децентралізації. Вона зараз об’єднує більше ніж 850 громад. Основна мета — захист інтересів, обмін досвідом, кращі практики та цінності, які несе асоціація. Найвищим керівним органом є правління, звісно, загальні збори. Я очолюю виконавчий офіс, ми обслуговуємо громади, надаємо консультації, збираємо аналітичну інформацію і допомагаємо вирішувати будь‑які питання, навіть якщо відповіді потрібно шукати разом з центральними органами влади, профільними комітетами Верховної Ради та міністерствами.
Стан децентралізації
– Під час форуму «Децентралізація‑2024» говорили, що для закріплення результатів реформи потрібно змінити Конституцію. Як би ви охарактеризували сьогоднішній стан децентралізації?
– Ми розуміємо, що зміна Конституції потребує більшості в парламенті, і військовий стан заважає проводити реформу в повній мірі. Проте війна триває вже певний час, і є розуміння в суспільстві та центральних органах влади, що реформи треба рухати паралельно. Потрібно повертати людей, підсилювати фронт, піднімати економіку, щоб наші воїни знали, що їхні сім’ї в безпеці, діти отримують освіту, а громади мають якісні послуги. Реформа триває у кращих європейських традиціях.
Читайте також: «Ми — штурмани, а водій — Український Червоний Хрест». Інтервʼю з Майклом Крамером про гуманітарну місію Швейцарії в Україні
Взаємодія з адміністраціями
– Як ви оцінюєте ефективність взаємодії ОТГ з місцевими адміністраціями?
– Є різні приклади співпраці. Під час війни все централізовано, але без чіткого партнерства органів місцевого самоврядування та влади вищого рівня неможливо рухатися вперед. Потрібні нагляд і контроль виключно в судовому порядку. Ефективна взаємодія всіх гілок влади базується на цінності життя та покращенні якості життя людей.
Виклики громад
– Яку роль можуть відіграти громади у повоєнній відбудові країни?
– Без громад відбудова неможлива. Досвід прийняття законів про співпрацю громад і центральних органів влади довів свою ефективність. Якщо є проблеми в законодавстві, асоціація оперативно інформує центральні органи та сприяє змінам.
– Які зараз найбільш проблемні питання для ОТГ?
– Наповнення бюджетів і адміністрування місцевих податків. Ми провели навчання спільно з проєктом «Поляріс» за участю народних депутатів і експертів, щоб показати, як навіть в умовах чинного законодавства поліпшити збір податків. Ми також почали взаємодію з Укрпоштою для обміну базами даних.
Читайте також: «Ваші сусіди — перші рятівники» — Магалі Мурлон про локалізацію допомоги та стійкість громад
Співпраця з донорами
– З якими труднощами при співпраці з донорами стикаються громади?
– Не завжди є фахівці з написання проєктів. Ми провели три школи з проєктного менеджменту, навчаємо писати заявки, подаватися на гранти. Раз на місяць видаємо добірку грантів і розсилаємо її членам асоціації. Європейських донорів та ресурсів достатньо, але важливо навчити громади користуватися цими можливостями.
– Чи підтримує асоціація підвищення спроможності громад у інших сферах?
– Так, у нас є 20 тематичних платформ, які курсують наші експерти. Голови громад та фахівці обговорюють закони, потреби і запити. Це дає змогу асоціації швидко інформувати про зміни та надавати оперативні консультації.
Ініціатива «Громада громаді»
– Розкажіть про проєкт «Громада громаді».
– Після 24 лютого асоціація координувала евакуацію людей за базою контактів громад. Ми доставляли дріжджі для хлібозаводів і ліки до прифронтових громад через «Громада громаді». Цей проєкт тривав 2–3 місяці, до нього приєдналися європейські гуманітарні фонди. Зараз «Громада громаді» працює на державному рівні за підтримки міністерств.
Читайте також: Яке майбутнє в українців за кордоном? Досвід громади у Швеції
Робота голів громад
– Уявімо, ви голова громади. Які перші кроки для покращення життя людей ви зробите?
– Робота голови громади сьогодні — це робота кризового менеджера з колосальною відповідальністю. Потрібна довіра, взаємодія з депутатами та жителями. Результат залежить від чесності, справедливості та щоденної систематичної праці. Там, де голова гуртує депутатів і жителів, реформи децентралізації мають найбільший успіх.
Мотивація лідерів
– Що вас найбільше мотивує в роботі з громадами під час війни?
– Місцеве самоврядування — це фронт. Реформа дала можливість громадам не чекати команд згори і діяти самостійно. Генетична спадщина українців — не віддавати своє. Я в самоврядуванні з 2002 року і вірю, що воно є рушійною силою реформ.
Читайте також: Як допомогти мільйонам: історія «СпівДії» з перших днів війни
Потреба в підтримці
– Як після 24 лютого змінилася потреба громади в підтримці?
– Вона зросла в рази. Потрібні юридична, технічна, консультативна допомога, релокація бізнесу, підтримка воїнів та переселенців. Асоціація збирає виклики, інформує та координує реагування. Ми є комунікаційною платформою для збору й поширення інформації та кращих практик.
Прозорість донорської допомоги
– Як громади можуть демонструвати донорам ефективність і доброчесність?
– Публічно звітувати на своїх сторінках — публікація документів, фотозвітів, відео. Наші партнери розробили портал, де видно рух вантажу з паспортними даними отримувачів, що збільшує довіру донорів.
Простір самоврядування
– Наскільки громади мають реальний простір для самоврядування?
– Громади мають усі можливості, якщо вони налагоджують стосунки з військовими адміністраціями. Місцеве самоврядування живе й розвивається, незважаючи на психологічний тиск з різних рівнів влади.
Читайте також: “Безпека — це спільна справа”. Інтервʼю з Тетяною Нехайчук про громади та їх участь в системі цивільного захисту
Утримання людського капіталу
– Як створити умови, щоб молодь не виїжджала та поверталася до громад?
– Це комплекс заходів: патріотичне виховання, модернізація шкіл і садочків, створення безпечного середовища, підтримка бізнесу через пільги і гранти, мікрокредити. Економічний розвиток і безпека — ключ до утримання населення.
Розчарування в децентралізації
– Що вас найбільше розчаровує у впровадженні реформи?
– Байдужість різних гілок влади. Це питання турбує найбільше. Але я впевнений, що ми приречені на успіх і нас ніколи не зламати.
Заключне слово
– Що ви хотіли б сказати українцям?
– Наша енергія, щирість, мужність і сила — єдині цінності, які допоможуть нам повернутися до Європи та зберегти незалежність. Ми маємо бути сильними і згуртованими.
Читайте також: “Ми тут, щоб слухати вас і працювати як рівноправні партнери” — керівниця команди HLF Ґрітт Ріхтер
