Традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині включили до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це повідомили у Міжвідомчій комісії з питань охорони НКС при Мінкульті.
Читайте також: Київська перепічка може отримати статус нематеріальної культурної спадщини України
Традиція зберігається у громадах Полтавської, Сумської та Харківської областей, які мають спільну історико-культурну спадщину. Випічка об’єднує подібні рецепти, технологію приготування, оздоблення та символіку.
Пряники готують раз на рік — у період різдвяних свят, переважно у родинному колі або разом із сусідами. Їм надають локальні назви: “панянки”, “барині”, “баришні”, “коники”, “вершники”, “пташки” тощо.
На Полтавщині, зокрема у Котелевській громаді, пряники називають “панянками”. Їх випікають із пісного тіста, фарбують буряковим соком, прикрашають білою глазур’ю та традиційними візерунками — “завитушками”. Форму вирізають за допомогою вручну кованих жерстяних форм, розмір яких може сягати до 60 см.
У Сумській області (Охтирський район) збереглися назви “панянки”, “барині”, “коники”. Випічку прикрашають “намазочкою” — сумішшю з крохмалю та борошна з додаванням білої, зеленої чи жовтої глазурі. Малюнки мають довільні форми — хвилі, квіти, спіралі, контури.
На Харківщині (Богодухівський район) пряники також називають “коники”, “коні”, “баришні”, “панянки”. Найчастіше печуть у формі півників, зірок, вершників. Традиційний орнамент — завитки по всій поверхні. Сам процес прикрашання іноді називають “квітчати” або “мережити”.
Читайте також: Кобзарство відтепер охоронятиметься ЮНЕСКО
