У час війни житло стало не лише базовою потребою, а й стратегічним ресурсом для мільйонів українців. Попит на нерухомість у Києві зростає, зокрема серед внутрішньо переміщених осіб, а державні програми, що мали б підтримувати громадян, натомість дедалі більше орієнтовані на інтереси забудовників.
Про те, чому ринок житла в столиці зараз “завмирає” після кожного обстрілу, як змінилися умови програми “єОселя”, хто купує квартири і чому оренда стала головною альтернативою — у розмові з президенткою Спілки фахівців нерухомого майна України Ларисою Ставиногою.
Читайте також: Уряд схвалив законопроєкт про нову житлову політику
Поточна ситуація на ринку: що відбувається?
– Почнемо з головного — які зараз тенденції на ринку житла в Києві?
– Дякую за запрошення. Ситуація на ринку складна, ринок важкий. Зараз ми спостерігаємо певне зниження активності, і це пов’язано з кількома чинниками. По-перше, через скорочення державного фінансування — держпрограми або згортаються, або працюють із затримками. Зокрема, мова про пільгову іпотеку «єОселя». По-друге, ситуація на фронті: після кожного масованого обстрілу ринок буквально «завмирає» на тиждень-два. Люди відкладають рішення про купівлю, бо не впевнені в завтрашньому дні.
Вплив ВПО: хто купує житло сьогодні?
– Хто зараз формує попит на ринку Києва?
– Значною мірою люди з Харкова, Сум, прифронтових регіонів активно шукають житло в Києві. Вони продають своє майно в рідних містах і купують тут — здебільшого недороге житло: хрущовки, «гостинки», однокімнатні квартири. Основний сегмент — від 30 до 70 тисяч доларів. Це не розкіш, а базова потреба — мати дах над головою.
Читайте також: Уряд удосконалив проект “Житлові приміщення для ВПО”
Державні програми: підтримка чи бар’єр?
– Держпрограма «єОселя» сильно впливає на ринок?
– На жаль, ситуація з «єОселею» погіршилася. Раніше програма дійсно допомагала — у 2023–2024 роках вона значно пожвавила ринок. Але з кінця 2024-го змінилися її умови: тепер вона фактично не працює для вторинного ринку, лише для первинного. А первинний ринок, натомість, має свої проблеми — нестача робочої сили, затримки будівництва, високі ціни. Люди змушені купувати майнові права, брати на себе фінансові зобов’язання, не маючи гарантій, коли зможуть заїхати. Тож мушу констатувати, що зараз ця програма більш орієнтована на забудовників, ніж на покупців. В Києві житла, яке підпадає під вимоги програми майже не лишилось. Пропозиція вкрай обмежена, і ціни там колосальні. Такі об’єкти майже розкупили ще у 2022–2023 роках. Нових надходжень немає, бо будівництво сповільнилося. І доступ до програми не вирішує проблем забудовників, у яких їх маса. Вторинний ринок міг би стати рятівним, але його фактично «вимили» з програми. Отже, фактично програма і на ринок первинки не впливає, і вторинку не підтримує. В результаті – не працює, як задумано.
Читайте також: Триває реалізація проєкту з покращення житлових умов ВПО
Ціни: наскільки подорожчало житло?
– Які зараз ціни на житло в Києві?
– На первинному ринку, особливо в об’єктах, що підпадають під «єОселю», ціни зросли до 2200–2500 доларів за квадратний метр. Це майже вдвічі більше, ніж на вторинному ринку, де ціни тримаються на рівні 800–1000 доларів. І тут виникає питання: чим гірший будинок 2005 року, ніж новобудова, яка ще не здана в експлуатацію? Фактично, це штучне регулювання та обмеження доступу до вторинного ринку.
Ринок оренди: альтернатива купівлі?
– А що з орендою? Чи зростає попит?
– Так, ринок оренди дуже активний. Ціни зросли суттєво. Однокімнатна хрущовка — це вже 13 тисяч гривень, а новобудова — до 20 тисяч. І це доволі тривожний сигнал: люди не готові інвестувати в купівлю, бо не впевнені в стабільності. Вони обирають мобільність: орендують, щоб у разі небезпеки швидко змінити місце проживання.
Підсумок: що потрібно змінити?
– Що, на вашу думку, потрібно змінити, щоб ринок став більш жвавіший?
– Потрібно повернути підтримку людям, а не лише забудовникам. Програми мають бути соціальними, а не лобістськими. Держава має думати про тих, хто працює на неї — військових, медиків, вчителів. Інакше ми отримаємо не розвиток, а стагнацію. Ринок не може існувати без довіри та доступності.
Читайте також: Оформлення житлової субсидії: чи потрібно йти до Пенсійного фонду?
