У червні 2025 року в Парижі зібралися представники понад двадцяти країн, міжнародних організацій та громадських об’єднань, щоб обговорити питання, які раніше вважали суто медичною справою. Регіональна конференція високого рівня закінчилася ухваленням Паризької декларації з психічного здоров’я в усіх політиках, що визначила новий стандарт інтеграції психічного благополуччя в процес прийняття рішень на найвищому рівні. Україна активно долучилася до цієї ініціативи, підписавши документ і взявши на себе зобов’язання враховувати психічне здоров’я у стратегіях розвитку освіти, праці, транспорту, культури та соціального захисту.
Читайте також: Що робити, якщо людина пережила обстріл або вибух — поради психологині
Ідея «психічне здоров’я в усіх політиках»
До сьогодні підхід до психічного здоров’я обмежувався насамперед роботою лікарень, клінік і спеціалізованих служб. Паризька декларація пропонує вихід за межі медичної системи: вона наголошує, що умови навчання у школах і вишах, форма організації праці на підприємствах, інфраструктура громадського транспорту, культурні програми та навіть міське планування істотно впливають на емоційний стан людей. Саме тому документ закликає формувати міжвідомчі робочі групи, де за одним столом обговорюватимуть і розроблятимуть політики міністр освіти, міністр праці, міський архітектор та представник громадськості.
Читайте також: Омбудсмен про війну, депортації й пропаганду
Український контекст та зобов’язання
Підписавши декларацію, українська влада взяла на себе зобов’язання переглянути наявні державні програми з урахуванням нових стандартів. Міністерства освіти та охорони здоров’я вже анонсували створення спільних аналітичних платформ, де психологи, соціологи та урядовці обмінюватимуться даними про рівень стресу та потреби у підтримці різних вікових груп. На рівні регіонів планують відкривати «пункти психічної допомоги» в звичайних амбулаторіях, щоб мінімізувати стигму та зробити консультації доступними поруч із сімейним лікарем.
Читайте також: Як працюють сервісні центри Пенсійного фонду в різних регіонах України
Міжсекторальна координація та участь громадян
Декларація вказує, що якість її реалізації залежить від двох чинників: ефективної взаємодії між державними установами та залучення самих людей із досвідом психічних труднощів. У Парижі учасники домовилися про впровадження механізмів «спільного написання» програм, коли політики й представники громад працюють над проєктами разом. Це стосується, зокрема, створення освітніх модулів для вчителів, щоб ті могли розпізнавати початкові ознаки емоційного вигорання в учнів, та розробки внутрішніх політик на підприємствах, які б дозволяли працівникам звертатися за психологічною підтримкою без побоювання втратити роботу.
Читайте також: «Ваші сусіди — перші рятівники» — Магалі Мурлон про локалізацію допомоги та стійкість громад
Приклади практик з інших країн
У декларації наводяться конкретні приклади: у Фінляндії сервіси «шкільних психологів» працюють у кожному навчальному закладі та фінансуються не лише Міністерством охорони здоров’я, а й Міністерством освіти. У Португалії міжміністерські групи проводять щоквартальні оцінки міських транспортних систем під кутом впливу на рівень тривожності пасажирів. Ці ініціативи допомагають зрозуміти, як можна підлаштувати умови життя під потреби психіки громадян і знизити навантаження на лікарні.
Читайте також: Безкоштовне навчання першої допомоги в Україні – організації та курси
Цифровий захист та права людини
Окрему увагу в декларації приділено безпеці в інтернеті: обговорено співпрацю з платформами соціальних мереж і розробку етичних протоколів при зборі та обробці даних про емоційний стан користувачів. Стратегічним завданням визнано захист персональних даних і боротьбу з дезінформацією, що може погіршувати психологічний клімат серед населення. Документ також підтверджує необхідність дотримання прав осіб із інвалідністю та дітей, посилаючись на відповідні міжнародні угоди.
Вплив на українську систему
В Україні вже розпочалися пілотні проєкти: у кількох областях фахівці з Міністерства охорони здоров’я та громадські організації провели опитування, щоб виявити, які соціальні виклики наразі найбільш гострі. За результатами цих досліджень місцева влада запустила програми підтримки ветеранів, які стикаються з тривожними розладами, та ініціативи для молоді, де психологічні консультації доступні у студентських центрів. Це стало першим кроком до ширшого впровадження принципів Паризької декларації на національному рівні.
Читайте також: Життя на лінії вогню. Цивільні під прицілом дронів
