Понад три мільйони осіб — такою за офіційними даними є кількість українців, які виїхали за кордон після повномасштабного вторгнення і досі перебувають там. Нещодавно Європейська комісія запропонувала продовжити дію тимчасового захисту для українських біженців у ЄС до 4 березня 2027 року. Однак чи можуть українці претендувати на більш стабільний правовий статус? Одна із країн, де знайшли прихисток понад 40 тисяч українців — Швеція. У травні більше 11 тисяч із них звернулися до шведського уряду із проханням дозволити їм залишитися в країні на постійній основі. Що саме вони просять та які результати мають — ми запитали в ініціатора петиції, громадського діяча та волонтера Артема Полякова.
Читайте також: ЄС скорочує надання тимчасового захисту українцям у 2025 році на понад 30%
— Артеме, розкажіть, яка мета петиції українців до шведського уряду?
— Ми подали петицію, адже хочемо ясності статусу для українців у Швеції. Наразі ми не маємо чіткого розуміння свого майбутнього після завершення дії Директиви про тимчасовий захист. Люди працюють, інтегруються, сплачують податки, їхні діти ходять до шкіл, але життя українців досі базується на тимчасовому статусі. І це психологічно тисне. До того ж, чимало людей втратили свої домівки в Україні і просто не мають, куди повертатися. Отже, ми сподіваємося, що завдяки петиції шведська влада розпочне відкритий діалог про довгострокові перспективи українців. Окрім цього ми просимо усунути дискримінаційні обмеження у правах і доступі до послуг та врахувати рівень інтеграції тих, хто вже став частиною шведського суспільства.
Ці запити повністю відповідають рекомендаціям Європейської ради, яка у 2025 році продовжила дію Директиви ще на рік і закликала держави-члени ЄС створити механізми легалізації для українців, які інтегрувалися. Саме це ми просимо реалізувати у Швеції.
— Які саме дискримінаційні відмінності у правах ви маєте на увазі?
— Одна із проблем — відсутність персонального номера (personnummer), який у Швеції є ключем до нормального життя. Замість нього українцям надавали координаційний номер (samordningsnummer), який дуже обмежував доступ до послуг. Минулого року ми таки отримали доступ до персонального номеру і це була велика перемога. Але існує внутрішня нерівність між самими українцями, залежно від того, коли саме вони приїхали. Наприклад ті, хто прожили в Швеції понад два роки, отримали довгоочікуваний персональний номер, що відкрило двері до багатьох послуг та можливостей. Ті, хто прожили рік, мають інший персональний номер і умови з меншим доступом до державних сервісів. А новоприбулі українці взагалі не можуть отримати жодного персонального номера протягом першого року. Це дуже обмежує у правах і доступі до соціальних програм. Така система створює дискримінацію на рівні базових прав, ділить українців на три категорії і уповільнює реальну інтеграцію.
— Чи є наразі якась відповідь шведського уряду на петицію? І, якщо немає, то на яку відповідь ви очікуєте?
— Поки що офіційної відповіді немає. Але 17 червня ми особисто вручили петицію в Риксдаг усім парламентським партіям і передали її до Канцелярії Кабінету міністрів. Ми очікуємо чіткої позиції уряду щодо нашого майбутнього та простору для публічного обговорення за участі української громади.
— Наскільки взагалі уряд та народ Швеції лояльні до українців?
— Шведи дуже щиро ставляться до українців. З перших днів війни ми відчули величезну підтримку — багато шведів відкрили свої домівки, муніципалітети активно включилися в допомогу. Але важливо розуміти, що останні роки Швеція веде жорсткішу міграційну політику. Велика кількість біженців із Сирії, Афганістану, країн Африки створила виклики — наприклад зростання паралельних громад, і навіть кримінальних структур. У результаті політична риторика стала значно стриманішою щодо міграції.
Проте українці — відмінна категорія мігрантів. Між нами та шведським суспільством немає релігійних чи культурних бар’єрів. Ми швидко вивчаємо мову, працюємо, відкриваємо бізнеси, сплачуємо податки. Серед нас є лікарі, будівельники, програмісти, викладачі, музиканти — фахівці високого рівня. Ми — європейці, і шведське суспільство це визнає. Але без правової визначеності наш потенціал обмежується. Люди хочуть не тільки допомоги, а умов для повноцінного життя в суспільстві.
— Які подальші кроки плануєте?
— Ми братимемо участь в Альмедален Неділі — це найбільший політичний тиждень у Швеції, який відбувається на острові Готланд. Там ми плануємо зустрітися з представниками політичних партій, громадських організацій та із журналістами, щоб обговорити майбутнє українців після завершення дії Директиви.
Наше завдання — зробити український голос видимим і почутим у найвищих політичних колах. Ми вже маємо підтримку різних політиків і громадських діячів у Швеції і будемо розширювати це коло друзів. Зараз є шанс створити потужну українську діаспору, яка буде зміцнювати і Україну і Швецію. Додати свій голос до петиції можна за посиланням. Будемо дуже вдячні за підтримку нашої ініціативи.
Читайте також: Множинне громадянство для українців офіційно дозволили. Що змінить новий закон
