Українські благодійні фонди зіткнулися з серйозною проблемою: значна частина їхніх складських приміщень заповнена непридатною гуманітарною допомогою, пише Дзеркало Тижня. Це поламане, некомплектне або морально застаріле медичне обладнання та інші засоби, які неможливо використовувати за призначенням. Такий “мотлох” не лише займає дорогоцінний простір, а й щомісяця вимагає оплати за зберігання, створюючи додатковий фінансовий тягар для організацій.
Читайте також: Гуманітарна допомога та план реагування в Україні на 2025 рік
Представники фондів розповідають, що деякі потенційні донори відмовляються від співпраці, коли їх просять ретельно перевіряти стан допомоги та погоджувати списки перед відправленням. До 2014 року подібне обладнання переважно надходило до країн Африки. Однак з початком повномасштабної війни в Україні, гуманітарні вантажі почали надходити неконтрольованими потоками. Через особливості митного оформлення, фонди часто отримували “подарунки”, про які не домовлялися, і несли подальшу відповідальність за їхню долю, навіть якщо вони були непридатними. Це призводило до того, що на складах накопичувалися медичні прилади без необхідних запчастин, прострочені медикаменти або поламані інвалідні візки.
Процес утилізації непридатного обладнання є дорогим у всьому світі. В Україні ж ця процедура була вкрай ускладнена через відсутність чітких законодавчих механізмів. Це змушувало отримувачів допомоги роками зберігати “мотлох” на складах, аби уникнути юридичних проблем. Ситуація почала змінюватися завдяки ініціативі Благодійних Фондів “СВОЇ” та “КРИЛА НАДІЇ”. У травні 2024 року було внесено зміни до урядових постанов, які тимчасово, на період дії воєнного стану, надають реальну можливість утилізувати непридатні товари. Проте, процедура залишається складною: вона вимагає створення спеціальних комісій на місцевому та організаційному рівнях, погодження актів інвентаризації та залучення спеціалізованих компаній для утилізації. Усі витрати, пов’язані зі знищенням непридатної допомоги, лягають на отримувачів або донорів. Це створює парадоксальну ситуацію, коли кошти витрачаються на транспортування, зберігання, а потім і утилізацію того, що могло бути замінене на дійсно корисну допомогу.
Читайте також: Допомога для гуманітарних організацій: що таке Building Block та як він працює
