З червня 2024 року Херсон, розташований на правому березі Дніпра, знову опинився під постійним вогнем: цього разу не артилерії, а маневрених квадрокоптерів із вибуховими зарядами. Після звільнення українськими силами в листопаді 2022 року російські війська закріпилися на лівому березі, звідки ведуть прицільні обстріли міста та передмість Антонівки й Дніпровського району. Звіт Human Rights Watch від 3 червня 2025 року документує ці атаки, які забирають життя та калічать мирних жителів, порушуючи міжнародне гуманітарне право. Ці напади не випадкові — оператори відстежують мирних жителів через відеопотік у режимі реального часу та скидають на них гранати, запалювальні боєприпаси чи протипіхотні міни з відстані до 25 кілометрів.
Читайте також: Реабілітаційна система України перевантажена через війну та нестачу фахівців
Прицільна стежка смерті
Одна з перших задокументованих атак сталася 28 вересня 2024 року, коли 23-річна мати двох дітей Анастасія Павленко їхала велосипедом на зустріч в центрі Херсона. Квадрокоптер злетів із даху сусіднього будинку й почав слідувати за нею майже 300 метрів. За 50 метрів до Антонівського мосту дрон скинув боєприпас, який вибухнув за декілька метрів ліворуч від жінки, поранивши її в шию, ногу та ребро. Оператори бачили на жінці лише цивільний одяг і велосипед, але все одно натиснули на спусковий механізм. Відеозапис, викладений у проросійських Telegram-каналах, чітко демонструє, що дрон переслідував саме її, а не військову техніку чи колону – свідчення свідомого вибору цивільної цілі.
Читайте також: Україна має шанс реформувати медичну інфраструктуру завдяки міжнародним інвестиціям
Масштаби жорстокості
Між 1 травня та 16 грудня 2024 року міська рада Херсона зафіксував щонайменше 30 загиблих та 483 поранених серед цивільного населення внаслідок атак дронів. Human Rights Watch задокументувала принаймні 45 окремих інцидентів у передмістях Антонівки та Дніпровського району, у яких безпілотники атакували людей у чергах за водою, вулицях або навіть біля власних домівок. Для атак використовувалися заборонені антипіхотні міни, гранати й запалювальні заряди, що категорично заборонено міжнародними конвенціями. Відео, зібрані HRW, демонструють операторів, які точно оцінювали траєкторію польоту та швидкість руху цивільних об’єктів перед скиданням боєприпасів.
Читайте також: Як держава бореться за дотримання прав громадян під час повномасштабної війни
Життя в умовах страху
Місцеві мешканці розповідають, що щодня чують легке «жужжання», яке змушує серце стискатися від жаху. Аптеки, продовольчі магазини та газові заправки працюють із постійними перебоями, оскільки персонал побоюється залишатися на відкритому просторі довше ніж кілька хвилин. За свідченнями HRW, частина аптек у передмістях остаточно завершила роботу через постійний ризик залишити мешканців без ліків. Медики та рятувальники також стали мішенню: безпілотники атакували автомобілі швидкої допомоги й бригади, які прибували на виклики, що призвело до затримок із наданням першої допомоги. Механічні пошкодження автомобілів від уламків і вибухової хвилі змусили багатьох відмовитися від використання особистого транспорту, але навіть пішки люди не були в безпеці, оскільки дрони скидали міни просто на тротуари. Унаслідок цих терактів частина літніх людей, інвалідів та малозахищених категорій населення взагалі не виходить із осель.
Читайте також: Штучний інтелект у гуманітарній сфері. Як технології допомагають людям
Порушення законів війни
Міжнародне гуманітарне право однозначно забороняє прицільні напади на цивільних та застосування протипіхотних мін у населених пунктах. Незважаючи на це, російські підрозділи продовжують використовувати комерційні квадрокоптери DJI, Autel та Sudoplatov, оснащені забороненими боєприпасами, для терору мирного населення. Human Rights Watch визнає ці дії воєнними злочинами та злочинами проти людяності, оскільки вони були здійснені в масштабах, достатніх для викликання стійкого терору серед цивільного населення. У звіті HRW закликає держави-партнери негайно розпочати незалежні розслідування, притягнути винних до відповідальності та зобов’язати виробників дронів впровадити технологічні обмеження для запобігання їхньому протиправному використанню.
Читайте також: Повітряна тривога, паніка і безсоння: як нам впоратись зі стресом, коли надворі літають російські ракети
