Сучасні школярі дедалі активніше впливають на вигляд освіти в Україні. Це підтверджують результати соціологічного опитування, проведеного Міністерством освіти і науки України спільно з платформою U-Report Ukraine. У ньому взяли участь понад 3 тисячі учнів віком від 10 до 17 років, зареєстрованих у чат-ботах U-Report. Аналітика відповідей чітко показала, що більшість респондентів хочуть бачити школу не як місце “заучування”, а як простір для практичних знань, свободи вибору і підготовки до реального життя.
За даними опитування, понад 70% учнів вважають, що навчання має бути більш прикладним і відповідати викликам сучасності. Близько 68% висловили бажання бачити більше проєктної роботи та співпраці у класі. 62% підкреслили важливість цифрових технологій і мультимедійного контенту в освітньому процесі. Також понад 55% опитаних школярів наголосили на потребі змінити формат оцінювання, аби він був більш гнучким та орієнтованим на розвиток, а не на покарання.
Читайте також: Реформа старшої школи: “Профільна” освіта вже у 2027 році
МОН уже реагує на запит молоді
На основі цих даних МОН презентувало оновлену політику «Освіта для життя», яка стартує в українських школах уже з осені 2025 року. Серед ключових нововведень — щоденні рухові активності, цифрові підручники з відео- та аудіоконтентом, інтерактивне вивчення природничих наук, а також курси, що формують життєві навички — від планування бюджету до самопрезентації.
У школах також більше уваги приділятимуть командній роботі, реалізації власних проєктів, креативному мисленню та розвитку особистості. Як зазначають у МОН, це не лише формальні зміни — це нова філософія освіти.
Читайте також: Освіта без кордонів. Як фундація «МрійДій» допомагає дітям та вчителям у часи війни
Практика на місцях: досвід директора зі Львова
Володимир Перерва, директор школи №62 у Львові. Вже сьогодні у цій школі втілюють принципи майбутньої реформи. Його школа — один із прикладів того, як навіть без великих інвестицій, але з розумінням потреб учня, можна змінити освітній процес.
«Ми працюємо за демократичним принципом: учні голосують, який профіль хочуть обрати. Це може бути журналістика, філософія, іноземна мова чи навіть медіаграмотність. Після голосування формуємо програми під конкретну групу», — каже директор.
«Дитина у 10 класі може спробувати кілька напрямів і вже в 11 чи 12 визначитись з тим, що їй справді цікаво. Це не нав’язування зверху, це вибір, який формує мотивацію».
Освітній простір змінюється: нові парти, м’які стільці, маркерні дошки, інтерактивні панелі — усе це не лише про комфорт, а й про залучення.
«Коли діти сідають за нову парту, кажуть “вау”, коли бачать інтерактивну панель — очі загоряються. Це атмосфера, яка викликає бажання вчитися», — додає Володимир Перерва.
Окрема увага — лабораторній діяльності. У школі, де поки немає STEM-лабораторії, учні відвідують хімічні заняття в приватних школах завдяки партнерству між освітніми закладами.
«Ми не можемо поки дозволити собі повноцінні лабораторії, але шукаємо рішення. Якщо діти можуть побачити хімію на практиці — це вже значно краще, ніж суха теорія», — говорить директор.
Читайте також: На «Дія.Освіта» зʼявився новий серіал із 14 уроків про спілкування у війську
Профільна школа: що зміниться з 2027 року
З 2027 року заплановано повноцінний запуск старшої профільної школи. За новою структурою учні 10–12 класів матимуть обов’язковий освітній мінімум, а решту предметів — обиратимуть самостійно. Наприклад, якщо дитина цікавиться математикою, вона матиме 6–8 годин профільного навчання на тиждень, тоді як інші дисципліни залишатимуться на базовому рівні.
«Освіта йде за учнем, а не навпаки. Це філософія нової школи. Дитина має відчувати, що її вибір важливий. І коли вона опиняється серед однодумців — тоді з’являється справжня зацікавленість і глибина у навчанні», — наголошує Перерва.
На думку директора, такий підхід допоможе також зменшити потребу в репетиторах:
«Я вірю, що у профільній школі учень зможе підготуватись до ЗНО або будь-якої іншої форми оцінювання без додаткових витрат родини. Бо в нього буде достатньо часу і ресурсів у межах самої школи».
Читайте також: Які результати НМТ дійсні для вступу у 2025 році
Соціологія підтверджує: діти хочуть сучасної школи
Підсумки опитування U-Report показують не лише запит на реформу, а й те, що діти готові бути активними учасниками цього процесу. Більше половини школярів висловили бажання брати участь у формуванні навчальних планів і організації навчального процесу.
Один із головних меседжів реформи — школа має бути про життя. І саме голоси дітей формують її майбутнє.
Читайте також: Шведсько-українське партнерство підтримають грантами до 10 тисяч євро