Після років недофінансування та війни, що ще більше загострила слабкі місця системи охорони здоров’я, Україна отримала реальний шанс трансформувати медичну інфраструктуру. Новий звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) «Unlocking investment for the transformation of Ukraine’s health-care network» вказує на наявність значних внутрішніх і міжнародних ресурсів, які можна використати для модернізації та перебудови галузі. Проте для цього потрібно розробити чітку стратегію, ефективну систему пріоритетів та зміцнити управлінську спроможність на всіх рівнях.
Читайте також: Штучний інтелект у гуманітарній сфері. Як технології допомагають людям
Фінансова підтримка зростає, але ризики залишаються
Доповідь ВООЗ визнає, що Україна має доступ до широкого спектру фінансових інструментів, зокрема в межах європейського пакету «Ukraine Facility» на суму 50 мільярдів євро, частина якого передбачена для інвестицій у медичну сферу. Водночас держава стикається з обмеженнями, зумовленими браком централізованого планування, розрізненістю власності на заклади охорони здоров’я та обмеженою координацією на регіональному й місцевому рівнях.
Як наголошується у звіті, більшість закладів охорони здоров’я належать органам місцевого самоврядування, які часто керуються власними пріоритетами, а не системною логікою. Через це проєкти подаються до національної системи DREAM без належної оцінки з боку Міністерства охорони здоров’я. Це ускладнює формування стратегічного портфеля інвестицій і знижує довіру донорів.
Читайте також: Коли життя залежить від донора: як розпізнати рак крові та чому трансплантація кісткового мозку — не виняток, а шанс
Потрібен чіткий стратегічний курс та прозора система відбору проєктів
Одним із ключових висновків ВООЗ є необхідність якнайшвидшого створення стратегічної рамки для капітального інвестування, узгодженої з довгостроковими цілями реформи системи охорони здоров’я до 2030 року. Така рамка має включати визначення пріоритетів, критерії відбору проєктів та формування секторального портфеля, який би об’єднував найбільш важливі ініціативи з точки зору системної потреби.
Важливу роль у цьому процесі відіграє концепція «спроможної мережі» — організаційно інтегрованої системи закладів, здатної забезпечити повний спектр якісної, безперервної та пацієнт-орієнтованої допомоги. Проте її реалізація залишається неповною: на первинному рівні відсутнє картографування мережі, а на рівні лікарень триває дискусія щодо критеріїв включення та майбутньої долі «поза мережею» закладів.
Читайте також: Професійні очікування підлітків в Україні 2025: виклики, прагнення та вплив середовища
Міжнародний досвід і роль донорів
У звіті наводяться приклади успішного реформування медичної інфраструктури в Польщі, зокрема через запровадження системи карт потреб, інструменту оцінки інвестицій та обов’язкового погодження з державними органами. Україна може запозичити ці підходи для підвищення прозорості та ефективності власної системи інвестування.
Водночас міжнародні фінансові установи і донори — від Європейського інвестиційного банку до Світового банку — готові підтримувати українські проєкти. Проте їхня участь часто залежить від наявності зрозумілої стратегії, технічно обґрунтованих бізнес-кейсів та підтримки з боку Міністерства охорони здоров’я.
Читайте також: Український досвід у центрі Європи: як війна трансформує цивільну безпеку
Координація — запорука успішних реформ
Звіт підкреслює необхідність не лише вертикальної (між центральною та місцевою владою), а й горизонтальної (між різними донорами та органами управління) координації. Без цього існує ризик дублювання зусиль, розпорошення ресурсів та зниження довіри до системи загалом.
Успішна реалізація нової моделі інвестування потребує зміцнення кадрового потенціалу як у Міністерстві охорони здоров’я, так і на місцях. Без підготовлених фахівців — інженерів, архітекторів, аудиторів, медичних планувальників — не можна гарантувати якісну реалізацію навіть найкращих стратегій.
Читайте також: Гуманітарна ситуація в Україні. Обстріли, нестача фінансування і мільйони людей, які потребують допомоги
