Дослідження “Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні”, проведене KSE Institute спільно з UNICEF за підтримки Фундації Олени Зеленської та організації “Людина в біді”, пропонує ґрунтовний погляд на настрої української молоді віком 13–16 років щодо свого майбутнього. У березні 2025 року було опитано онлайн понад 5 тисяч підлітків і стільки ж їхніх батьків по всій Україні (за винятком тимчасово окупованих територій), а також проведено 20 інтерв’ю з експертами. Результати засвідчують загальний оптимізм серед підлітків, хоча водночас вони стикаються з низкою серйозних труднощів у процесі професійного самовизначення.
Читайте також: Реформа старшої школи: “Профільна” освіта вже у 2027 році
Погляди на майбутнє та прагнення до міграції
Більшість підлітків позитивно оцінюють своє майбутнє та перспективи країни: 82 % впевнені у власному успіху, а 60 % – вірять у розвиток України. Водночас чверть респондентів серйозно розмірковує над переїздом за кордон. Основні причини — прагнення до нових можливостей і бажання побачити світ. Тільки 39 % вважають освіту ключовим фактором у цих планах, тоді як безпека відіграє менш вагому роль. Досвід спілкування в родині, рівень освіти батьків та впевненість у знанні англійської значно підвищують імовірність того, що підліток залишиться в Україні.
Погляди на майбутнє та міграція
Читайте також: В МОН оновили дашборд освітніх індикаторів
Самооцінка навичок як складова людського капіталу
Учасники дослідження оцінили свої м’які та академічні навички. Найвищу самооцінку мають емпатія (75 %) та мотивація (68 %), тоді як аналітичне мислення (37 %), адаптивність (55 %) та лідерські якості (47 %) поступаються. У сфері академічних знань підлітки впевнено почуваються в розумінні текстів, демонструють середній рівень знання англійської мови та помітно слабші результати з математики. Це свідчить про потребу посилення розвитку аналітичних і технічних навичок у межах шкільної освіти.
Самооцінка навичок підлітків (%)
Читайте також: Міносвіти розробляє комплексну політику “Освіта для життя”
Позашкільна активність і психоемоційне середовище
Близько 90 % опитаних беруть участь у позашкільних заходах, причому активність вища в регіонах, віддалених від бойових дій. Заняття в гуртках і секціях позитивно впливають на усвідомлення професійних інтересів. Водночас проблеми з безпекою, транспортом та фінансами залишаються значущими бар’єрами, особливо для сільської місцевості та внутрішньо переміщених родин. Групові форми занять сприяють кращому психоемоційному стану, а їх регулярність значно підсилює позитивний ефект.
Позашкільна активність підлітків
90% беруть участь у гуртках і секціях
Читайте також: Кожний четвертий підліток в Україні думає про еміграцію
Стан профорієнтації: проблеми та виклики
Інтерв’ю з фахівцями та учасниками засвідчили, що професійна орієнтація в школах здебільшого фрагментарна, концентрується в 8–9 класах і рідко охоплює учнів інших рівнів. Відсутність підготовлених спеціалістів, слабка мотивація залучати підлітків та надмірна участь батьків призводять до того, що молодь частіше отримує інформацію вдома, а не з перших рук — від роботодавців чи профконсультантів. Особливу увагу потребують діти з інвалідністю та вихованці інституцій — їм заважають недоступна інфраструктура, упередження та нестача підтримки для професійної інтеграції.
Проблеми профорієнтації (%)
Читайте також: Українці почуваються менш щасливими – нове дослідження добробуту
