Сьогодні штучний інтелект стрімко входить у всі аспекти нашого життя, і його значення важко переоцінити. У сфері гуманітарної допомоги, де іноді від швидкого рішення залежить доля цілої громади, особливо важливою стає здатність миттєво реагувати й адаптуватися. Традиційні підходи до аналізу ситуацій часто потребують часу й чималих ресурсів, тоді як алгоритми ШІ здатні обробляти великі обсяги даних практично миттєво. Це дає можливість гуманітарним організаціям виявляти ризики, планувати дії, координувати допомогу й точніше визначати потреби населення в умовах катастроф, конфліктів або епідемій.
У цьому матеріалі розглянемо, як саме сучасні технології допомагають у гуманітарній справі: від автоматичного аналізу супутникових фото і прогнозування хвороб до персоналізації підтримки й розумного розподілу ресурсів. Зробимо це простою мовою, акцентуючи як на перевагах, так і на складнощах інтеграції ШІ в роботу фахівців.
Читайте також: Як допомогти мільйонам: історія «СпівДії» з перших днів війни
Розпізнавання загроз і моніторинг кризових ситуацій
Одна з найвагоміших переваг ШІ – здатність швидко аналізувати зображення, отримані з дронів чи супутників. Завдяки алгоритмам, організації можуть оперативно виявити підтоплення, пошкодження інфраструктури, пожежі або зміни у природному середовищі. Системи навчаються на основі порівняння знімків “до” і “після”, що дозволяє пришвидшити оцінку шкоди і направити допомогу туди, де вона найбільш необхідна. Наприклад, після потужного землетрусу в Південній Азії у 2024 році кілька міжнародних гуманітарних місій змогли вже за добу отримати детальні карти уражених територій, що значно скоротило час реагування рятувальників.
Окрім візуальних даних, системи ШІ аналізують і текстові джерела — соцмережі, новини, повідомлення у месенджерах. Алгоритми фіксують ключові сигнали про надзвичайні події або переміщення населення, навіть коли зв’язок у регіоні слабкий. Це дозволяє гуманітарним центрам швидко змінювати маршрути, перенаправляти команди волонтерів і постачати необхідне обладнання туди, де його справді чекають.
Читайте також: Гуманітарна ситуація в Україні. Обстріли, нестача фінансування і мільйони людей, які потребують допомоги
Прогнозування та управління епідеміями
Пандемія COVID-19 показала, наскільки критично важливим є оперативне передбачення розгортання інфекцій. Моделі ШІ аналізують дані про поширення хвороб, рух населення, кліматичні умови — і на цій основі прогнозують, де може виникнути новий спалах. Інформація з медичних баз, мобільних операторів і метеослужб дозволяє заздалегідь оцінити загрози з досить високою точністю.
Такі прогнози дають змогу вчасно встановити мобільні шпиталі, направити медиків та запаси ліків туди, де вони найбільше знадобляться. ШІ допомагає також передбачити, скільки ресурсів буде потрібно: від кисневих балонів до противірусних засобів — і визначити оптимальні маршрути доставки, з огляду на стан доріг та інші логістичні перешкоди. Це знижує ризик колапсу системи в пікові моменти.
Читайте також: «Неопалимі» допомогли вже сотням ветеранів і полонених: як працює ініціатива з відновлення після травм війни
Оптимізація логістики та розподіл ресурсів
Навіть за мирних обставин постає непросте завдання: як швидко й безпечно доставити гуманітарну допомогу у важкодоступні місця? Раніше маршрути формувалися здебільшого вручну, спираючись на досвід водіїв і логістів. Нині ж алгоритми враховують десятки змінних — від сезонної погоди до ситуації на митниці й ризиків на шляху.
Системи обробляють як історичну, так і поточну інформацію, оперативно коригуючи маршрути у разі заторів, блокпостів чи підтоплень. Водночас допомога доставляється швидше й точніше. Завдяки ШІ можна ефективно розподіляти ресурси між лікарнями, таборами або центрами для переміщених осіб. Кожен вантаж маркується й відстежується, що дозволяє уникнути втрат, крадіжок і забезпечити прозорість фінансування.
Читайте також: У квітні Україна зазнала рекордних втрат серед мирного населення. Огляд звіту ООН
Персоналізована допомога та підтримка в реальному часі
Окрім масштабних рішень, ШІ сприяє і точковій допомозі — зокрема, адаптованій під конкретні потреби людей. У місцях тимчасового проживання чат-боти на базі штучного інтелекту запитують про стан здоров’я, харчові звички чи психологічний стан переселенців. На основі відповідей система формує персоналізовані рекомендації щодо харчування, ліків або вправ для зняття стресу.
У деяких країнах також впроваджують голосові сервіси на місцевих мовах — це особливо важливо для тих, хто не вміє читати або не має смартфона. Один дзвінок дозволяє дізнатися про евакуацію, звернення до лікаря або повідомити про нові хвороби. Завдяки цьому забезпечується зворотний зв’язок і посилюється довіра до гуманітарних ініціатив.
Читайте також: “Безпека — це спільна справа”. Інтервʼю з Тетяною Нехайчук про громади та їх участь в системі цивільного захисту
Етичні та практичні виклики впровадження ШІ
Попри очевидні переваги, використання ШІ супроводжується і низкою складних питань. Найперше — це захист даних: особисту інформацію вразливих людей потрібно надійно оберігати. Алгоритми повинні працювати за принципом «мінімально необхідного доступу», без порушення конфіденційності.
Ще один ризик — технічні помилки. Якщо система помилиться у прогнозах, гуманітарна допомога може надійти запізно. Тому критично важливо поєднувати автоматизовані рішення з досвідом живих фахівців, які краще розуміють локальні реалії.
І нарешті — навчання персоналу. Без знань і навичок навіть найкращі системи залишаться незрозумілими. Саме тому важливо інвестувати в тренінги, публічний доступ до алгоритмів і співпрацю з науковцями. Це допоможе зробити ШІ не лише корисним інструментом, а й надійним партнером у рятуванні людських життів.
Читайте також: «Ми боялися ночі»: історія вчительки з Таврійська, яка після окупації знайшла прихисток у модульному будинку в Кропивницькому
