HEADS

Масштаби і виклики гуманітарного розмінування в Україні

На заході від CSR Ukraine, Центру «Розвиток КСВ», 17 липня представники бізнесу та влади говорили про гуманітарне розмінування.

Найперше зазначимо, що розрізняють мілітарне, оперативне та гуманітарне розмінування. Мілітарне проводять військові для військових операцій, оперативне – працівники ДСНС одразу після звільнення окупованих територій. Вони розміновують основні транспортні шляхи та критичні об’єкти. Потім проводять гуманітарне розмінування. Зараз в Україні 43 компанії мають статус операторів гуманітарного розмінування. Ці компанії мають право знищити небезпечний предмет самостійно на полі, інші повинні викликати ДСНС.

За даними МВС, в Україні забруднено вибухонебезпечними предметами 25% територій, найбільш щільно – деокуповані регіони та території, на яких відбувалися бойові дії. Становити загрозу може все, що залишилося після бойових дій – розтяжки, нерозірвані снаряди, особливо касетні боєприпаси.

Заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний розповів, що головна мета – якомога швидше повернути до використання якомога більше територій. Повернути життя на деокуповані території. За статистикою після бойових дій 15% відсотків звільненої території є небезпечними. Зараз в Україні масштаби забруднення вибухонебезпечними предметами наближаються до рівня Другої світової війни. Аналогічного досвіду в сучасному світі – немає, адже такої кількості новітньої зброї, яка застосовується у цій війні, не застосовували раніше. Тому досвід України буде використовуватись іншими країнами у найближчі 20-30 років.

Друга частина проблеми розмінування пов’язана з тим, що більша частина неконтрольованих Україною територій не моніториться. Наразі масштаб проблеми – близько 144 тис. квадратних кілометрів. Однак він буде змінюватися. До прикладу, минулого року було 174 тис., за рік розмінували та обстежили 30 тис. квадратних кілометрів.

Основний напрямок роботи в розмінуванні – ідентифікація предмета, визначення, де саме його знищуватимуть – на місці чи перенесуть деінде. В Україні на сьогодні понад 4500 спеціалістів з розмінування працюють у полях. Це дуже багато, але водночас недостатньо.

Ми спостерігаємо, що вперше у світі починає формуватися ринок гуманітарного розмінування. Зазвичай таким розмінуванням займалися великі міжнародні організації на зразок ООН, і це було завжди довго. Але українські аграрії не можуть чекати довго. Їм потрібно обробляти поле зараз. Тому вони готові платити за послугу розмінування. Задача уряду це закріпити, наприклад програмою компенсації 80% витрат на розмінування полів.

“Великий напрямок роботи – інформаційно-освітня робота з людьми. Мешканцям деокупованих та прифронтових територій потрібно пояснити, що не можна розбирати міну чи тягти її додому як трофей. При інструктажах не можна показувати макети небезпечних предметів. Якщо інструктор триматиме в руках фальш-гранату і розповідатиме про її небезпеку, люди не сприйматимуть інструктаж всерйоз”, – наголосив Ігор Безкаравайний.

Михайло Різак, директор по взаємодії з органами влади компанії “Нібулон”, зазначив, що близько 2 млн гектарів сільськогосподарського призначення потенційно небезпечні. Окрім того ми втратили 30% земельного банку – це поля на Харківщині, Херсонщині та Миколаївщині. Натомість чим більше землі повернеться в обробіток, тим більшою буде економічна безпека України.

Одним із серйозних викликів є розмінування водних шляхів, деблокада Миколаївського порту. До війни логістика для збуту сільськогосподарської продукції коштувала 15 доларів на тону, зараз – 50 доларів. Здешевити логістику для фермерів може очищення судноплавних шляхів.

Гуманітарне розмінування – це не тільки виклик, але й нова сфера економіки, яка потребує кваліфікованих кадрів і пропонує конкурентні зарплати. Спікери наголосили, що гуманітарне розмінування – це не про сапера зі щупом у полі. Це дуже велике поле роботи, де кожен може знайти свою нішу. А також нагадали, що не існує технології розмінувати Україну швидко. Усі методи потребують часу та роботи.

Як ми повідомляли раніше, за 10 днів українські аграрії через Державний аграрний реєстр подали 63 заявки на отримання компенсації за розмінування земель сільськогосподарського призначення.

Марта Синовіцька
Марта Синовіцька
Журналістка | Навчалася в КНУ ім. Тараса Шевченка, ІФ, спеціальність "Літературно-мистецька аналітика". У журналістиці з 2020 року. Починала редактором управлінських видань МЦФЕР-Україна. Згодом працювала редактором Департаменту інформації УГКЦ. З липня 2024 року - журналістка Humanitarian Media Hub.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here