У Варшаві відбувся міжнародний форум Europe Civil Security, що став майданчиком для обміну практиками цивільного захисту в умовах війни. Протягом двох днів — 21–22 травня 2025 року — майже тисяча учасників з різних країн Європи обговорювали, як трансформується система безпеки через війну в Україні. Організаторами події стали Державна служба України з надзвичайних ситуацій та Асоціація об’єднаних територіальних громад за підтримки Європейської комісії. Головна увага форуму — внеску України у формування нової системи цивільної безпеки на континенті.
Читайте також: “Безпека — це спільна справа”. Інтервʼю з Тетяною Нехайчук про громади та їх участь в системі цивільного захисту
День перший: український досвід як рушій змін для Європи
Перший день форуму відкрили представники європейських та українських інституцій. Усі промови зводилися до одного: Україна вже не просто вчиться у Європи, а пропонує власні рішення, які стають актуальними для всього регіону. Представники Єврокомісії, Ради Європи, ОБСЄ та національних урядів підкреслювали: адаптація систем цивільного захисту в Європі — неможлива без врахування досвіду України.
– Досвід України вже інтегрується в європейську систему безпеки. Українські напрацювання можуть стати відповіддю на сучасні загрози: природні катаклізми, збройні конфлікти, надзвичайні ситуації, – наголосив генеральний директор директорату Єврокомісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги Мацей Поповскі.
Панельні дискусії першого дня були сфокусовані на практичних кейсах. Один з них — інститут офіцера цивільного захисту громади, якого запропонували впровадити у ДСНС. Його роль — бути підготовленим фахівцем на місцях, здатним швидко приймати рішення у разі загрози.
За словами заступника голови ДСНС Романа Примуша, «не кожен керівник громади має чіткий алгоритм дій, коли йдеться про безпеку людей. Саме тому потрібна окрема підготовлена особа, яка знатиме ризики, об’єкти підвищеної небезпеки та порядок дій».
Питання укриттів і рятувальних операцій також залишалося в центрі уваги. Йшлося не лише про фізичну інфраструктуру, а й про її інтеграцію у стратегії довгострокової безпеки. Окрема увага приділялася адаптації стандартів до умов воєнних дій — зокрема, створенню добровольчих пожежних бригад та центрів безпеки на базі громад.
Заступниця голови Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад», голова Покровської територіальної громади Дніпропетровської області Світлана Спажева поділилася низкою практичних безпекових кейсів, які вже реалізуються на місцевому рівні. Від початку повномасштабного вторгнення громада створила центр безпеки, зараз формується єдиний кол-центр за зразком 112.
Учасники підкреслювали, що українські громади вже довели свою здатність бути не просто тилом, а центрами ухвалення стратегічних рішень. У цьому контексті безпека — це не лише про захист, а й про довіру, проактивність та здатність об’єднувати зусилля.
Тетяна Нехайчук, керівниця проєктного офісу Всеукраїнської асоціації обʼєднаних територіальних громад, директорка Boosters Consulting Group, експертка з управління безпековими проєктами, акцентувала на важливості локального рівня — саме громади першими стикаються з наслідками загроз і саме там народжуються інноваційні рішення.
Читайте також: Гуманітарна ситуація в Україні. Обстріли, нестача фінансування і мільйони людей, які потребують допомоги
День другий: партнерства, громади та сталий розвиток
Другий день форуму показав, як саме партнерства стають ключем до ефективного захисту цивільного населення. На першому плані — громади, які щодня приймають складні рішення щодо розміщення переселенців, адаптації інфраструктури, організації евакуацій і запуску освітніх програм із безпеки.
Голови громад з Харківщини, Житомирщини, Київщини, Закарпаття та інших регіонів ділилися своїм досвідом. Десь йшлося про евакуаційні центри, десь — про шкільні укриття, а десь — про формування місцевих пожежних підрозділів. Головний висновок звучав однаково: реальні рішення народжуються на місцях, а не в офісах міністерств.
– Ми не чекаємо рішень згори. Організували місцеву команду, яка вже ліквідувала сотні пожеж. Це — наш внесок у безпеку, – акцентував Антон Овсієнко, голова Білогородської громади.
Український Червоний Хрест на заході представив Андрій Познякевич, керівник департаменту управління надзвичайними ситуаціями. У рамках панельної дискусії він поділився досвідом участі Українського Червоного Хреста як недержавної гуманітарної інституції у реагуванні на надзвичайні ситуації в умовах активних бойових дій та воєнного стану.
– Участь Українського Червоного Хреста у реагуванні на надзвичайні ситуації базується на гнучкості, швидкості та щоденній готовності наших волонтерів. В умовах війни ми стали сполучною ланкою між державними службами та місцевими громадами, і саме така взаємодія є ключем до збереження життів українців, — зазначив Андрій Познякевич.
Представники благодійних фондів і міжнародних структур, зокрема з Польщі, Німеччини та Швеції, презентували програми підтримки — від тренінгів для добровольців до стратегічного планування безпеки.
Експертка Solidarity Fund PL Аґнешка Пясецка розповіла про польський досвід: «Ми підтримуємо добровольчі пожежні команди як частину національної системи цивільного захисту. Це доводить, що локальні ініціативи можуть бути фундаментом загальноєвропейської безпеки».
Другий день завершився оптимістично: партнерства, що починалися зі співчуття до України, сьогодні трансформуються у спільні проєкти з довгостроковим баченням. Громади в Україні не просто виживають — вони стають платформами для нових європейських підходів у сфері цивільної безпеки.
Читайте також: Локальне лідерство у грошовій допомозі в Україні – від риторики до відповідальності
