Через збройну агресію РФ, близько 6,9 млн українців змушені були шукати прихисток за кордоном. Один із наслідків цього став трудовий дисбаланс — з нашої країни виїхав величезний людський потенціал.
У Європі нашим громадянам не вистачає робочих місць. Нерідко вони стикаються з дискримінацією. Водночас в Україні — дефіцит робочої сили у ключових галузях. Такий трудовий баланс — серйозний виклик для держави.
Щоб з’ясувати, з якими викликами стикаються українці в інших країнах, Офіс Омбудсмана й аналітичний центр Cedos за підтримки Ради Європи підготував Аналітичний звіт «Вимушене переміщення за кордон».
Читайте також: Інклюзивний ринок праці в умовах війни – виклики та шляхи долання для осіб з інвалідністю
Дослідження показало, що лише 56% опитаних мали досвід роботи у країні перебування. Для 50% опитаних українців основним джерелом доходу була робота в приймаючій країні. Водночас 21% респондентів перебували у пошуку роботи. Також ми дійшли висновку, що рівень безробіття серед вимушено переміщених людей з України був помітно вищим за середній рівень безробіття по країні, де проводилася оцінка!
Чому ж нашим громадян важко знайти роботу? Багато українців не володіють місцевою мовою на достатньому рівні, тому були обмежені в доступі до кваліфікованих чи стабільних вакансій. Крім того, визнання української освіти часто потребує часу, перекладу документів, а іноді — додаткових курсів або іспитів. Ще одна причина — у низці європейських країнах пріоритет у працевлаштуванні часто надається громадянам ЄС. Не рідко українські працівники стикаються з експлуатацією, відсутністю соціального захисту чи змушені працювати неофіційно.
Тим часом в Україні спостерігається гострий дефіцит кваліфікованих працівників у ключових сферах будівництва та інфраструктури, медицини, освіти, транспорту та логістики, аграрного сектору й оборонно-промислового комплексу.
Читайте також: Куди ветерану звернутися по допомогу? Реабілітаційні центри України
В Україні є десятки тисяч відкритих вакансій, на які просто нема кому працювати. Тому я вважаю, що необхідні зміни, аби сприяти поверненню наших людей, зокрема через покращення ринку праці.
Необхідні зміни в роботі центрів зайнятості та наближення їхніх підходів до стандартів країн ЄС. Серед таких кроків — розширення програм стажування у сферах, де гостро не вистачає фахівців. Українці, які повертаються додому, мають отримувати шанс на швидке навчання й роботу.
Не менш важливо — створити сприятливі умови для тих, хто планує будувати своє майбутнє в Україні: підприємців і молодих спеціалістів. Їм потрібні пільги для бізнесу, навчання та можливості перекваліфікації. Відповідні рекомендації я спрямував до органів влади, в тому числі на розгляд Прем’єр-міністру.
Мінекономіки України внесло на розгляд Уряду проєкт постанови щодо цифровізації процесів у Державній службі зайнятості та удосконалення її діяльності. У їхніх планах зробити пошук роботи зручним: без паперової тяганини, із цифровими послугами та швидким обслуговуванням у режимі реального часу.
Для самостійного пошуку роботи створений «Єдиний портал вакансій», який в середньому налічує понад 200 тисяч пропозицій роботи. Портал об’єднує інформацію ДСЗ та шести провідних українських сайтів з пошуку роботи. Інформація на ресурсі оновлюється щодня. Крім того, громадяни можуть отримати мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу.
Це позитивні зміни. Але у час, коли мільйони українців опинилися далеко від дому чи втратили роботу, держава має постійно бути включеною для реалізації права на працю: доступ до вакансій, підтримку під час пошуку, розвиток підприємництва.
Читайте також: Гуманітарна ситуація в Україні. Обстріли, нестача фінансування і мільйони людей, які потребують допомоги