Повномасштабна війна в Україні триває вже понад два роки, залишаючи по собі руйнування цивільної інфраструктури та відчутний дефіцит базових послуг. У травневому звіті OCHA йдеться про прогрес у наданні допомоги, але також і про великі виклики — від дефіциту коштів до небезпеки для самих гуманітарних працівників. У цій статті розглянемо, як саме бойові дії впливають на життя мирних мешканців, що вже зроблено міжнародними та місцевими організаціями, а також які ризики зберігаються на горизонті.
Читайте також: Порушення прав дітей у Миколаївській області – звіт Омбудсмана
Ризики для цивільного населення
У прифронтових областях — Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Сумській, Одеській та Херсонській — протягом березня та квітня 2025 року бойові дії призвели до значного зростання кількості атак на житлові квартали. Лише за два місяці зафіксовано понад сотню випадків обстрілів, які пошкодили не менше 2 500 будинків. Найбільших руйнувань зазнали багатоповерхівки в містах обласного значення, а також селищні райони, де системні обстріли зруйнували водо-, газо- та електропостачання.
Мирні мешканці, що залишаються у зонах активних бойових дій, наражаються не лише на пряму загрозу життю, а й на недоступність медичної допомоги: доставка пацієнтів до лікарень ускладнена через пошкоджені дороги та відсутність транспортного сполучення. Багато хто змушений переміщуватися до безпечніших регіонів, що своєю чергою створює додатковий тиск на місцеву соціальну інфраструктуру приймаючих громад.
Загроза для гуманітарних працівників
Інтенсивність бойових дій серйозно ускладнює роботу гуманітарних місій. У березні та квітні двоє співробітників міжнародних організацій загинули під час виконання обов’язків: обстріли конвоїв та мінування доріг стали причиною трагічних випадків. Ще 16 працівників отримали поранення, серед них — волонтери місцевих НУО.
Окрім фізичних ушкоджень, гуманітарні організації страждають від руйнувань власної інфраструктури. За два місяці зафіксовано не менше 24 випадків атак на склади, офіси та технічні об’єкти. Найбільше інцидентів сталося у великих містах, де ймовірність обстрілів через близькість до логістичних маршрутів залишається високою.
Читайте також: Куди ветерану звернутися по допомогу? Реабілітаційні центри України
Масштаб надання допомоги
Попри складні умови, до кінця березня 2025 року 2,3 мільйона українців отримали критично необхідну допомогу. Міжнародні партнери та місцеві організації забезпечили розподіл продуктових наборів, гігієнічних пакетів і базових медикаментів. Значну роль відіграли мобільні медичні бригади, які надали допомогу більш ніж 120 тисячам пацієнтів у віддалених громадах.
Важливою ініціативою стали міжвідомчі конвої, які доставили гуманітарні вантажі до найбільш ізольованих сіл Донеччини, Запоріжжя, Харкова та Херсона. Завдяки цьому понад 23 000 людей отримали життєво необхідні товари — від продуктів до базового обладнання для відновлення інфраструктури.
Наслідки обмеженого фінансування
Головною загрозою для сталості гуманітарного реагування є скорочення фінансування. Через нестачу коштів багато програм у ключових секторах — водопостачання, охорона здоров’я, соціальна підтримка та грошова допомога — були призупинені або згорнуті. Особливо постраждали локальні НУО, які не мають фінансових резервів для підтримки своїх ініціатив.
Якщо міжнародні донори не зможуть оперативно переорієнтувати ресурси, уразливі верстви населення втратять доступ до базових послуг, а здатність реагувати на нові надзвичайні ситуації стане обмеженою.
Читайте також: «Неопалимі» допомогли вже сотням ветеранів і полонених: як працює ініціатива з відновлення після травм війни
Людська складова трагедії
13 квітня 2025 року в Сумах сталася одна з наймасштабніших трагедій останніх місяців: ракетний удар по центру міста забрав життя щонайменше 30 цивільних та травмував десятки людей. Влучання в житлові будинки, громадський транспорт і школу спричинило руйнування, що потребувало негайної реакції з боку рятувальників та волонтерів.
«Ми прибули на місце через кілька хвилин після удару», — розповідає Ігор Клименко з Гуманітарної місії «Проліска». — «Першочергово евакуювали поранених, потім облаштували тимчасові пункти надання допомоги та психологічної підтримки». Вночі та наступні дні містяни організовували збір речей, працювали пекарі та медики — кожен намагався допомогти, попри страх та шок.
Генеральний секретар ООН одразу ж засудив атаку, наголосивши на забороні міжнародного гуманітарного права атакувати цивільні об’єкти та мирних жителів. Повідавши про свою стурбованість, він закликав всі сторони конфлікту дотримуватися норм і захищати життя і гідність кожної людини.
Читайте також: У квітні Україна зазнала рекордних втрат серед мирного населення. Огляд звіту ООН
