Міністерство освіти і науки України підтримало проведення загальнонаціонального репрезентативного дослідження “Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року”. Дослідження, проведене в листопаді 2023 — січні 2024 року, охопило 5576 учнів 5–9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій. Метою проведення даного дослідження було виявити рівень поширеності булінгу серед школярів, його видів і причин, а також змін після початку повномасштабного вторгнення росії. Виявлено наступні результати:
Поширеність булінгу:
51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9%, дівчат і 46,2% хлопців.
24,7% учнів стали мішенями булінгу з початку повномасштабного вторгнення.
Найчастіше булінг траплявся в Києві (33,7% учнів). Загалом це більш поширене явище для міст, зокрема обласних центрів (34,4%).
У сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг. У містах районного значення та інших містах — відповідно 25,8% і 24,1%).
Найрідше про випадки булінгу повідомляли учні східних (18%) та південних (22%) областей.
Різновиди булінгу:
заклики товаришувати з певними друзями (25,9%);
поширення неправдивих чуток (24,0%);
отримування образливих онлайн-повідомлень (21,4%)
зверхні та принизливі відгуки про зовнішність (21,8%);
жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це буцімто про мішень булінгу (18,3%).
Основні приводи для булінгу:
зовнішність (28,7%). Дівчата частіше, ніж хлопці заявляли про булінг на цій підставі: 35,2% проти 26,9%;
особливості поведінки — надто активна, сором’язлива чи нерішуча, надто несхожа на інших тощо (22,6%);
світогляд, відмінний від думки інших (21,5%);
уподобання чи хобі (18,7%);
мовна ознака: 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.
Звернення по допомогу:
59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу.
Найчастіше зверталися до батьків і вчителів.
Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%.
Зі збільшенням віку опитаних зменшується частота звернень по допомогу. Серед учнів 5 класів по допомогу зверталися 68,1%, серед 9 класів цей показник скорочується до 47,9%.
Реакція школи на булінг:
12,4% випадків — до школи викликали батьків і кривдника, і постраждалого.
14,7% випадків — викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого.
Найефективнішим методом виявилося залучення психолога (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу). Водночас поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати під час роботи з булінгом.
Залученість дорослих до булінгу:
19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого.
14,7% респондентів стикалися з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати).
Дослідження виявило низку проблем, зокрема недостатню реакцію вчителів на випадки булінгу та потребу учнів у психологічній підтримці.
Результати дослідження буде використано для вдосконалення політики протидії булінгу в українських школах, розроблення ефективних механізмів реагування на такі випадки та створення безпечного освітнього середовища для всіх учнів.
Ми вже повідомляли, що МОЗ разом із партнерами організували медичну евакуацію для дітей з “Охматдит” за кордон.
