Втрати Національного архівного фонду України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії становлять менш як 2%, а документально підтверджено приблизно 0,3% знищених чи втрачених матеріалів. Про це повідомив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.
Читайте також: (Не) освітні втрати
За його словами, попри війну, основні архівні установи на рівні областей залишаються під українським контролем. Виняток — архіви, які опинилися під окупацією ще з 2014 року: Державні архіви Луганської та Донецької областей, Автономної Республіки Крим у Сімферополі та міста Севастополя. У 2022 році частково був пограбований Державний архів Херсонської області. Спочатку вважалося, що втрати становлять понад 50%, однак нинішні оцінки свідчать про вилучення росіянами близько 40% фондів.
Хромов зазначив, що ситуація в українських архівах значно краща, ніж у часи Другої світової війни, коли Україна втратила до половини своїх документів. Він наголосив, що ефективні заходи евакуації допомогли зберегти більшу частину фондів, попри те, що зафіксовано понад 30 випадків пошкодження архівних будівель через ракетні удари та обстріли.
Заступниця міністра юстиції Вікторія Васильчук зазначила, що поки неможливо точно оцінити фінансові втрати архівної сфери та необхідні кошти на відновлення. Вона підкреслила, що оцінювання архівних документів є складним процесом, оскільки не всі з них застраховані. Міністерство юстиції разом із Державною архівною службою розробляє методику оцінки втрат і компенсації пошкоджених та втрачених архівних матеріалів.
Читайте також: В Латвії 15 000 українців ризикують втратити право на роботу та соцвиплати
