Німеччина готується до змін у політиці щодо українських біженців, зокрема посилення вимог до працевлаштування та перегляду соціальних виплат. Влада країни наголошує, що українцям потрібно активніше інтегруватися в суспільство через роботу, а тим, хто може працювати, але залишається безробітним без вагомих причин, можуть запропонувати повернутися на батьківщину.
На сьогодні в Німеччині проживає понад 1,16 мільйона українців. Біженці, які отримали тимчасовий захист, мають право на соціальні виплати: понад 500 євро на місяць для дорослих і від 300 до 400 євро на дитину. Проте рівень працевлаштування серед українців у Німеччині поки що нижчий, ніж у Польщі чи Чехії, де матеріальна допомога значно менша. Станом на 2024 рік офіційну роботу в Німеччині мали лише близько 300 тисяч українців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Читайте також: 87% українців підтримують повернення біженців додому
Очікується, що з 2025 року уряд країни посилить вимоги щодо зайнятості. Важливим критерієм для отримання соціальних виплат стане працевлаштування, навіть якщо робота не відповідатиме попередньому досвіду чи кваліфікації. Також зміняться правила вивчення мови: безкоштовні курси німецької будуть доступні лише для тих, хто вже має роботу та потребує мовної адаптації. Водночас вартість платного навчання може сягати 5 тисяч євро, а повторне проходження курсів стане неможливим.
На майбутнє ситуація для українців залежатиме від політичних рішень Євросоюзу. Наразі тимчасовий захист для біженців гарантований до березня 2026 року. Якщо після цього ЄС не продовжить програму, кожна країна самостійно визначатиме, чи залишати українців на своїй території.
Читайте також: Українці з 40 країн провели акцію Stop the Evil на підтримку України
Подібні зміни розглядають і інші європейські держави. Австрія планує обмежити соціальні виплати через збільшення витрат на біженців, Польща ухвалила закон, що ускладнює отримання притулку, а Чехія та Польща працюють над механізмами легалізації українців після скасування тимчасового захисту. Водночас Норвегія розширила перелік українських регіонів, мешканці яких більше не можуть претендувати на колективний захист.
В Україні також готуються до повернення громадян, які виїхали через війну. Для цього уряд виділив 150 мільйонів гривень із держбюджету на програми реінтеграції.
Читайте також: Від Лівану до Європи: нова хвиля біженців та виклики для ЄС
