Як HMH шукав, куди зник український “Грінпіс”, та дізнався дещо цікаве
Усім відомий, однак овіяний міфами та стереотипами. Грінпіс – усесвітня природоохоронна організація, заснована у 1971 році, що об’єднує близько 3 млн осіб, має регіональні офіси по цілому світу, бореться проти глобального потепління, береже і рятує ліси й океани, аналізує стан екооточенння, закидує китобоїв лайном… Роботи у світі в організації достатньо, однак чи працює вона в Україні? Із початком повномасштабної війни це питання постало особливо гостро, адже бойові дії завдають значної шкоди не тільки населенню та економіці, але й довкіллю, що потребує професійного аналізу та реакції. Редакція HMH дослідила історію діяльності Грінпісу в Україні та з’ясувала, чим саме вона займається сьогодні.
Без’ядерне майбутнє 90-х
Грінпіс розпочав свою діяльність в Україні у 1991 році з медичного проєкту “Діти Чорнобиля”. Іноземні фахівці допомагали діагностувати та лікувати дітей, постраждалих у результаті аварії на ЧАЕС. З 1993 року Грінпіс-Україна почала існувати як самостійна громадська екологічна організація – національне відділення міжнародної організації Грінпіс Інтернешнл. Її діяльність була сконцентрована на кампаніях, проєктах і програмах для збереження екосистем України і світу. Зокрема, аварія на ЧАЕС стала поштовхом до кампанії за без’ядерне майбутнє – на початку 90-х Грінпіс виступав проти атомної енергетики в Україні.
У 1994 році Грінпіс-Україна розпочав кілька кампаній та проєктів про енергозбереження, розумне споживання води, запобігання токсичним відходам, відмова від пестицидів та розвиток збалансованого землеробства. Також організація займалась екологічною просвітою дітей.
У 1995 році лише в київському офісі Грінпісу-України працювало 14 осіб, а у всій країні було понад 3600 прихильників, які спонсорували діяльність організації. Власне, фінансування складалося із членських внесків, пожертв та підписок на друковані видання. Проте фінансування виявилось недостатнім, тому ініціатива швидко зійшла нанівець. Українське представництво закрилося.
Друга спроба
У період із 1998 по 2022 роки про діяльність Грінпісу в Україні – обмаль інформації. Відомо, що у 2016 році була спроба відновити український офіс та зареєстрована одноіменна ГО. Тоді це було приурочено до 30-х роковин Чорнобильської трагедії.
За словами директора зареєстрованої у 2016 році ГО Грінпіс Україна Валерія Куцериба, організація займалася питанням гербіцидів, що стікали в Дніпро на Херсонщині, сміттям, захистом тварин, боротьбою з пересувними дельфінаріями.
Фінансування проводили за рахунок членських внесків, однак його (як і ентузіазму) вистачило ненадовго. Сторінка цієї структури у Facebook не оновлювалася з 2019 року, сам директор ГО зараз працює директором школи, та й проблеми України за ці роки суттєво змінилися – на Херсонщині не до гербіцидів, пересувні дельфінарії втратили актуальність, а на перший план вийшли проблеми, пов’язані з повномасштабною війною. Однак формально ГО Грінпіс Україна 2016 року існує досі, а за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців можна знайти ще три Грінпіси, два з яких зареєстровані в Одесі, а один – у Києві.
Рестарт під час війни
У 2022 році, від початку повномасштабного вторгнення, Грінпіс відновив діяльність в Україні. Однак ще не мав офіційного представництва – проєкти реалізовувалися партнерськими організаціями за фінансування всесвітнього Грінпісу.
Як і на початку 90-х, провідним напрямком залишилася антиядерна тематика. Дослідницькі групи кілька разів були в Чорнобильській зоні, де фіксували та оцінювали наслідки російської окупації. У 2023 році відбулася місія зі встановлення датчиків радіаційного моніторингу для населення. Крім того, організація пильнувала ситуацію на окупованій росіянами ЗАЕС та неодноразово закликала міжнародну спільноту запобігати ядерному тероризму росії.
Проєкти зеленого відновлення
Грінпіс фігурує і в темі так званої зеленої відбудови. Йдеться про використання енергоефективних засобів, екологічних матеріалів будівництва та відновлювальних джерел енергії. Організація пропагує перехід на альтернативне енергозабезпечення. Перший проєкт – реконструкцію амбулаторії в Горенці на Київщині – “зелені” реалізували спільно з ГО “Екодія” у 2023 році. У будівлі встановили тепловий насос і сонячні панелі. У процесі реалізації наразі перебувають ще кілька проєктів – лікарня в Шепетівці, дитсадок в Охтирці, дитсадок у Горенці.
Нещодавно організація запустила ще один проєкт – встановлення гібридних станцій потужністю 5 кВт на об’єктах критичної інфраструктури – школах, дитячих садках. Ці станції можна під’єднувати до генератора. Таким чином під час відключень електроенергії кілька годин заклад забезпечуватиме станція, а решту часу – генератор. В організації стверджують, що це зменшить шкідливі викиди в повітря.
Окрім антиядерної тематики та відбудови Грінпіс займається навчанням громад. У 2023 році провели літній табір “Recamp” про енергоефективність, а на майбутнє готують освітній проєкт для громад, організацій та волонтерів.
Відкриття київського офісу
Зрештою через понад два роки після відновлення діяльності – 18 червня 2024 року в Києві було зареєстровано офіційне українське представництво Грінпіс Інтернешнл. Редакція HMH поспілкувалася з Наталією Гозак, директоркою Грінпіс Україна, яка підтвердила, що організація працювала з 1991 до 1998 року, а рестарт здійснила у 2022-му. “У проміжку між цими датами могли відбуватися лише точкові проєкти”, – прокоментувала вона.
Нині Грінпіс в Україні продовжує роботу над проєктами, зокрема працює над посиленням генерації сонячної енергетики, щоб забезпечити світлом громади в осінньо-зимовий період. “За нашими оцінками, потенціал України у сонячній енергетиці у 5 разів більший, ніж його оцінює уряд. Гадаю головне на сьогодні – забезпечити децентралізацію й енергетичну незалежність громад та домогосподарств”, – резюмує Директорка організації Наталія Гозак.
Довідка:
Грінпіс (англ. Greenpeace) — міжнародна неурядова природоохоронна організація, заснована 1971 року в місті Ванкувер, Канада. Основні завдання організації — сприяти екологічному відродженню та привертати увагу людей та влади до збереження природи.
Основними напрямками діяльності по всьому світу є участь у антиядерних питаннях і протидія таким явищам як: зміна клімату, знеліснення, надмірний вилов риби, комерційний китобійний промисел, генна інженерія. Грінпіс не приймає фінансування від урядів, корпорацій або політичних партій, спираючись на 2,9 млн прихильників, волонтерів та благодійний фонд.
