Робота в медіа залишається сферою, де більшість працівників — це жінки. За даними дослідження “Гендерний профіль українських медіа”, проведеного Національною радою з питань телебачення і радіомовлення у співпраці з ГО “Жінки в медіа”, у 2024 році жінки складають 58% медіапрацівників, а чоловіки — 42%. Порівняно з минулим роком частка жінок виросла на 5%.
Читайте також: Чому 8 березня – не «день краси та жіночності»
Розподіл за професійними ролями
Попри загальну рівність за кількісним складом, жінки менше представлені на керівних посадах. Серед журналістів та ведучих жінок може бути 70-80%, що підкреслює традиційне сприйняття цих професій як більш “жіночих”. Серед топ-керівників медіа жінки складають 51%, а серед керівників підрозділів — 54%. Тобто що нижчий рівень відповідальності в управлінні, то більша частка жінок.
Також значна кількість жінок працює в комунікаціях та маркетингу — 64%. Однак у технічних спеціальностях, наприклад, у програмній службі, чоловіки все ще мають перевагу — 53%.
Серед фрілансерів у медіа жінки складають 62%, що може вказувати на їхнє прагнення до більш гнучкого графіка роботи або меншу доступність постійних посад у традиційних медіа.
Відмінності між типами медіа
Дослідження показує, що гендерний баланс відрізняється залежно від типу медіа. У друкованих медіа жінки складають 61% персоналу, але лише 50% керівних посад. В онлайн-медіа частка жінок ще вища — 69%, а серед топ-керівників 57%. В аудіовізуальних медіа жінки становлять 64% серед журналістів і 78% серед керівників підрозділів, що є відносно високим показником.
Віковий розподіл
У віковому розрізі спостерігається інша тенденція: чим старша вікова група, тим більше серед керівників чоловіків. Наприклад, у віковій групі 61+ серед топ-керівників чоловіки складають 78%, а жінки лише 22%.
Попри позитивні зрушення, існує низка викликів. Головні проблеми включають:
- Меншу представленість жінок у керівництві медіа, особливо у старшій віковій групі.
- Гендерні стереотипи, які впливають на розподіл ролей у медіа.
- Недостатню видимість жінок у ключових суспільно-політичних темах, наприклад у військовій та політичній журналістиці.
Зрештою український медіапростір поступово рухається до гендерного балансу, однак все ще зберігається ряд викликів, пов’язаних із гендерною нерівністю в керівництві та професійних ролях. Зробити медіасередовище більш інклюзивним та справедливим могло б впровадження політики рівності, освітні ініціативи та освітніх проєкти, публічні заяви та заходи на гендерні тематики.
Читайте також: “Мальчік в трусіках”. Як Росія використовує тему дітей для дискредитації України
