Освіта — це ключ до самореалізації та повноцінної участі в суспільному житті. Для осіб з інвалідністю та осіб з особливими освітніми потребами доступ до якісної освіти є життєво важливим критерієм. Це не лише питання прав людини, а й основа створення інклюзивного суспільства.
Читайте також: Заморожування міжнародної гуманітарної допомоги США призводить до додаткових страждань найбільш вразливих верств населення
Які сучасні виклики в забезпеченні освітніх прав в Україні?
В Україні питання забезпечення права на професійну (професійно-технічну) та вищу освіту для осіб з інвалідністю та осіб з особливими освітніми потребами регулюється низкою законодавчих актів, зокрема:
- Конституцією України;
- Законом України “Про освіту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про вищу освіту”.
- Законом України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”.
Крім того, Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, яка у статті 24 гарантує інклюзивну освіту на всіх рівнях.
Попри наявність правових гарантій, на практиці особи з інвалідністю в Україні стикаються з численними труднощами у здобутті професійної та вищої освіти.
Читайте також: Нам потрібен широкий план реабілітації військових
Складання ЄДКІ для студентів-магістрів: проблематика
У 2024 році до Офісу Омбудсмана надходили непоодинокі звернення від студентів-магістрів, які складають Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ) за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право».
Основні проблеми:
- особи з порушеннями зору не можуть технічно прочитати завдання іспиту;
- особи з порушенням опорно-рухового апарату не мають змоги прибути до пункту тестування;
- відсутність адаптованих умов для складання іспиту.
Ще однією проблемою є брак асистентів майстрів виробничого навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Наприклад, у 2024 році слабочуючій абітурієнтці відмовили у вступі на професію «кухар» через те, що в закладі не було асистента, який міг би допомагати їй у навчанні.
Читайте також: Дискусія навколо призупинення допомоги USAID опустилася на дріб’язковий рівень
Які кроки зроблено для вирішення цих проблем? Працівники Офісу Омбудсмана України провели дистанційні моніторинги у 2024 році:
- липень-серпень — аналіз умов складання ЄДКІ у 20 закладах вищої освіти. Результати показали необхідність кращої адаптації цього іспиту для осіб з інвалідністю;
- листопад — моніторинг у 10 регіонах щодо наявності асистентів майстрів у професійно-технічних закладах. Виявлено, що така посада часто навіть не передбачена штатним розписом.
На основі проведеного моніторингу та отриманих даних я надав рекомендації Міністерству освіти і науки України:
- розробити положення про умови складання ЄДКІ, які враховуватимуть потреби осіб з особливими освітніми потребами;
- передбачити в штатному розписі професійних (професійно-технічних) закладів посаду асистента майстра виробничого навчання.
Перші результати:
- МОН розробило проєкт положення про ЄДКІ, у якому передбачено створення адаптованих умов для осіб з особливими освітніми потребами;
- внесено зміни до штатних нормативів закладів професійної (професійно-технічної) освіти: відтепер такі заклади можуть включати до штатного розпису посаду майстра виробничого навчання.
Читайте також: Дискримінація і бюрократія: проблеми виплат для людей, що отримали статус ВПО до повномасштабного вторгнення
Питання професійної освіти для осіб з інвалідністю та осіб з особливим освітніми потребами вимагає суттєвих змін у законодавстві. Оновлення законодавства має зробити професійну освіту не лише доступною, а й ефективною. Зокрема необхідно ухвалити новий закон «Про професійну освіту».
Чому необхідно це зробити? Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» був ухвалений у 1998 році, і наразі він не відповідає сучасним викликам. Так, у 2024 році Міністерство освіти і науки України розробило проєкт нового закону «Про професійну освіту», який передбачає:
- нові механізми фінансування закладів професійної освіти;
- посилення престижності професійної освіти;
- покращення умов праці педагогічних працівників;
- відповідність освітнього процесу сучасним потребам ринку праці.
У вересні 2024 року я надав свої зауваження до цього проєкту, зокрема:
- розширити коло представників неповнолітніх здобувачів освіти (з урахуванням норм Сімейного та Цивільного кодексів України);
- виключити норму про позбавлення академічної стипендії як покарання за невиконання обов’язків здобувачів освіти;
- переглянути положення про оплату праці викладачів.
Ухвалення нового закону “Про професійну освіту” — ключовий крок у розвитку системи професійної освіти в Україні. Водночас необхідно продовжувати плідну роботу над створенням інклюзивного освітнього середовища.
Освіта має бути доступною для всіх – і важливо, щоб законодавчі зміни не залишалися лише на папері, а ставали реальними інструментами для створення рівних можливостей в суспільстві.
Читайте також: Реформування законодавства України у сфері захисту персональних даних — ключ до євроінтеграції